Страти, зґвалтування, пограбування: як діють російські найманці в ЦАР. Головне з розслідування RFI

«У Центральноафриканській Республіці жертви російських злочинів порушили закон мовчання»: матеріал із таким заголовком опублікований у RFI — найвпливовішому в Африці французькому ЗМІ. Розслідування розповідає про те, як російські «інструктори», що воюють у ЦАР на стороні урядової армії, вбивають мирних жителів, вчиняють групові зґвалтування і займаються пограбуваннями. У публікації є назви трьох російських угрупувань — «ПВК Вагнера» та її «сателітів». Наші колеги з «Нової газети» переповідають найголовніше з цього розслідування.

Чому це важливо

Кореспонденти RFI стверджують, що отримали доступ до численних конфіденційних документів і зібрали свідчення жертв. Названо деякі місця й дати злочинів.

Російське посольство в ЦАР, куди журналісти звернулися по коментар, розкритикувало доповідь від 31 березня 2021 року Робочої групи ООН про використання найманців, який часто цитується в розслідуванні. «Це й досі лише спекуляції», — підкреслює посольство, обгрунтовуючи своє твердження тим, що експерти ООН поки не мають «беззаперечних доказів».

Реклама

Посольство також заявило, що «російські інструктори не є найманцями і прибули до ЦАР за офіційним запитом центральноафриканскої влади після повідомлення Радбезу ООН». Останнє — правда. А ось твердження про те, що «інструктори не є найманцями» спростовує той факт, що «інструктори», за даними RFI, — це представники приватних військових компаній, існування яких у Росії досі незаконне.

Крім того, посольство РФ заявило, що Робоча група ООН не згадує інших «іноземних найманців», та і взагалі мала б «зосередити увагу на розслідуванні злочинів, скоєних найманцями (різних) збройних угруповань». «Зокрема, на звірства CPC» (повстанської «Коаліції патріотів за зміни» на чолі з експрезидентом Франсуа Бозізе, — ред.).

Слід зауважити, що звірства CPC в розслідуванні Міжнародного французького радіо геть не заперечуються. Крім того, RFI в середині березня робила інтерв’ю з послом Росії в ЦАР під заголовком «Франсуа Бозізе — злочинець, який має бути заарештований».

Зрештою, читачам буде цікаво дізнатися насамперед про «звірства російських найманців», тож «Новая газета» вважає за потрібне коротко переповісти про роботу наших французьких колег. Тим паче жертвами звірств у 2018 році стали наші колеги — Орхан Джемаль, Кирило Радченко та Олександр Расторгуєв.

Далі — переказ і витяги з розслідування RFI. Без коментарів.

Квіти біля портретів убитих журналістів Олександра Расторгуєва, Кирила Радченко і Орхана Джемаля біля будівлі Спілки журналістів Росії в Москві, 1 серпня 2018 року. Фото: Pavel Golovkin / AP

«Слон у крамниці посуду»

У Банґі (столиця ЦАР) «присутність російських найманців і злидні, в яких їх звинувачують, — це теми, про які говорять тихо, в приватному порядку та на умовах анонімності».

«Це слон у крамниці посуду. Бачимо тільки їх, але вдаємо, ніби їх тут немає», — заявляє дипломатичне джерело. І хоча посол Росії в ЦАР говорить про присутність 535 «інструкторів», які «не беруть участі в бойових діях» («якщо тільки їх самих не атакують»), проте численні національні й міжнародні джерела в службах безпеки спростовують цю версію. Вони наводять цифри від 800 до 2 000 найманців Росії, що воюють разом із урядовою армією, часто «на передньому краї», а також стоять на ключових контрольних пунктах і в стратегічних точках.

Для частини суспільства, яка втомилася від окупації і насильства з боку збройних угруповань, «росіяни — рятівники». Тим паче, їхні дії схвалює активна піар-кампанія влади. В умовах страху, що в деяких районах країни вже став буденним, мало хто наважується публічно ставити під сумнів методи російських «інструкторів».

Але 31 березня «група незалежних експертів вперше порушила цю омерту». У своїй заяві Робоча група Організації Об’єднаних Націй про використання найманців при Управлінні Верховного комісара ООН з прав людини «висловила занепокоєння» у зв’язку з усе ширшим використанням владою ЦАР приватних військових компаній, а також «через тісні контакти цих компаній та їхнього персоналу з миротворцями ООН».

У комюніке йдеться про три російські угруповання:

• «ПВК Вагнера»;
• Sewa Security Services, створена за законами ЦАР в 2017-му, що вважається філією «Вагнера»,
• Lobaye Invest SARLU, створена там же і того ж року.

Експерти заявили про довгий список злочинів, вчинених від початку грудня 2020 року, в яких «звинувачують бійців ПВК, що вживають спільні заходи з центральноафриканськими (урядовими) збройними силами (FACA)»:

• масові страти без суду і слідства;
• довільне утримання під вартою;
• тортури на допитах;
• насильницькі зникнення;
• насильницьке переміщення цивільного населення;
• невиборчі атаки на цивільні об’єкти;
• зростання кількості нападів на гуманітарних представників тощо.

Кілька внутрішніх доповідей ООН, з якими ознайомилася редакція RFI, «підтверджують ці звинувачення». В одному з них зафіксовано «не менше ста жертв порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, що їх скоїли FACA (або разом із російськими союзниками, або ж тільки російськими підрозділами) протягом періоду з 1 січня 2021 року по середину квітня». Серед них — «26 позасудових страт, 5 зґвалтувань і 27 випадків довільних арештів і позбавлення волі».

Серед найбільш постраждалих префектур — Уака (одна з 16 префектур країни, — ред.). Протягом двох місяців Бамбарі, центр цієї префектури, що розташований за 370 км від столиці, «жив під гнітом повстанців на чолі з експрезидентом Бозізе». 15 лютого 2021 року FACA та їхні російські союзники увійшли в Бамбарі, щоб взяти місто під свій контроль.

Президент Росії Володимир Путін (ліворуч) вітає президента Центральноафриканської Республіки Фостена Арканжа Туадера на переговорах у межах саміту Росія-Африка на чорноморському курорті в м. Сочі, Росія, 23 жовтня 2019 року. Фото: Sergei Fadeyechev / AP

«Вони хотіли вбивати людей»

«Того дня вирішальну роль зіграли російські «інструктори», які нібито не мали воювати». Під час наступу росіян заколотники в пошуках порятунку забігли до мечеті, де ховалися мирні жителі. Як стверджують опитані RFI свідки, в мечеті, «де були жінки й діти», «росіяни почали стріляти без розбору».

«Два конфіденційні рапорти, з якими редакція RFI змогла ознайомитися, підтверджують слова цих свідків». В одному з них, підписаному відділом з прав людини місії ООН в ЦАР (МІНУСКА), йдеться про «надмірне застосування сили» з боку російських найманців. Згідно з цим документом, 15 лютого в мечеті «троє молодих людей» були «страчені FACA і російськими силами».

«Вони не намагалися з’ясувати, хто бунтівник, а хто цивільний. Вони хотіли вбивати людей», — цитує RFI своє «джерело в службах безпеки». Фотографії, що були зроблені після бойових дій, також «свідчать про застосування важкої зброї».

«Того ж дня ця сцена повторилася в міському медичному центрі, біля входу до однойменного табору для переміщених осіб». «Версії мають розбіжності щодо хронології подій, але сходяться в одному пункті: російські підрозділи розпочали стрілянину в медичному центрі. Згідно зі свідченнями, підтвердженими одним з конфіденційних звітів, з якими ознайомилося RFI, було вбито щонайменше одного цивільного».

«Після дводенних боїв у Бамбарі трупи зібрали на території мечеті. Згідно з відео, справжність якого підтвердила Amnesty International, загинули близько п’ятнадцяти осіб».

Свідок, який був присутній під час упізнання цих тіл, стверджує, що серед них були «діти і люди похилого віку, які стали жертвами випадкових куль».

Шість тижнів тому на контрольно-пропускному пункті трапився ще один інцидент. 28 грудня 2020 року росіяни разом із FACA стояли на в’їзді в Гримарі, за 80 км на захід від столиці. «Вантажівка з товарами, в якій було близько тридцяти цивільних, не зупиняється на контрольно-пропускному пункті попри попередження FACA. Росіяни відкривають вогонь. Результат: троє мирних мешканів убито й ще 15 поранено. Це усе ще відповідно до конфіденційної доповіді ООН».

Чому вантажівка не зупинилася? Один із членів екіпажу, який отримав важкі поранення, за кілька тижнів пояснив RFI: «Це стара й дуже погано керована машина. Потрібен час для перемикання на іншу передачу. Та й блокпост іздалеку не було видно».

«Відповідно до внутрішнього конфіденційного рапорту МІНУСКА, жоден із пасажирів не був у військовій формі. Шини та двигун машини не постраждали від стрілянини. Але кабіну, де також перебували пасажири, обстріляли».

«Наприкінці російський солдат дістав важку зброю (гранатомет), яким хотів знищити вантажівку», — розповідає свідок. Він стверджує, що росіянину завадив військовослужбовець FACA.

«Вони прийшли атакувати заколотників чи мирних жителів?»

Повертаємося до Бамбарі. 16 лютого місто офіційно «звільнили». Для мешканців це було кінцем тяжкої окупації збройними угрупованнями повстанців. Але це також стало початком «зачисток», які «проводяться FACA і їхніми російськими союзниками». «За свідченнями джерел, які збігаються, під час облави проводяться численні арешти, і навіть деякі представники влади ЦАР «анонімно кажуть про їхній «систематичний», і разом із цим «довільний» характер».

Протягом останніх тижнів людей, які шукають своїх зниклих у Бамбарі родичів, більшає. Багатьох заарештовують просто «за підозрою або доносом».

Марта вже понад місяць шукає свого зниклого сина, якого затримали в Бамбарі 23 лютого. Свідки розповіли їй, що того разом із двома друзями взяли просто на ринку, де чоловік мав маленьку торгову точку, звинувативши його в тому, що він — член CPC.

«Наc теж дістали заколотники. Коли ми дізналися, що прибувають росіяни, ми вважали це гарною новиною», — каже близька людина іншого зниклого з Бамбарі. — Але коли ми бачимо, що вони роблять сьогодні, ми не можемо зрозуміти: чи вони прийшли, щоб атакувати заколотників, чи нас, мирних жителів».

«Росіяни спорудили заставу на дорозі біля в’їзду в Гримарі, — розповідає Марта. — Назад я їхала автобусом. Вони змусили всіх вийти, кожного обшукали. Чоловіків роздягли. І якщо ти маєш бодай невеликий шрам, навіть отриманий в результаті нещасного випадку або лікування — тебе запідозрять в тому, що ти бунтівник. І ти пропав».

Жінки з дровами ідуть повз французький військовий патруль, Центральноафриканська Республіка, 10 лютого 2014 року. Фото: Jerome Delay / AP

«Вони знущалися з мене як з тварини»

Експерти ООН також задокументували випадки сексуального насильства.

У доповіді, датованій 25-м лютого, докладно описаний випадок групового зґвалтування в Ялоке, що за 200 км на північний захід від столиці.

«Шестеро чоловіків зламали двері в будинку. Опісля троє з них, погрожуючи зброєю, колективно ґвалтували 24-річну жінку з 23-ї до 2-ї години ночі», — йдеться в документі.

RFI вдалося зібрати кілька свідчень про подібні випадки.

Габріела, якій близько 20 років, розповіла, що 15 лютого намагалася зловити в Банґі мототаксі, аби встигнути додому до настання комендантської години. Зупинилася машина. Всередині було семеро чоловіків у військовій формі.

«Це були росіяни, тільки один із них говорив французькою», — згадує дівчина. Її відвезли не додому, а в якесь незнайоме місце, і відвели до кімнати, де було повно коробок і якоїсь зброї. На підлозі лежав матрац.

Там її ґвалтували всю ніч. «П’ятеро росіян», «один за одним».

«Вони знущалися з мене як з тварини. Я не розумію. Я така ж людина, як вони, — каже Габріела. — Я думала, що росіяни тут для того, щоб нам допомагати».

RFI підкреслює, що звинувачення в зґвалтуваннях «стосуються всіх учасників конфлікту». У січні редакція писала про численні випадки зґвалтувань, вчинених повстанцями CPC у районі міста Буар. Часто насильники вибирали жертвами «жінок FACA».

Зовсім недавно, після повернення з місії в Бамбарі представники Управління з координації гуманітарної діяльності ООН у конфіденційній доповіді також заявили про «тривожне зростання кількості випадків сексуального насильства» протягом останніх місяців у місті та регіоні.

RFI також повідомляє про численні пограбування, «які вчиняють росіяни».

«Коли росіяни прийшли, вони забрали все», — каже один із представників влади міста Босангоа.

«Вони вбивають навіть свиней. Вони не купують їжу. Коли їм хочеться їсти — вони вбивають тварин, яких розводять люди... Вони забирають поролонові матраци, на яких хтось спить, ба навіть пластикові стільці. Вони занадто багато грабують!» — гарячкує свідок. Росіяни забирають гроші, їжу, мотоцикли, телефони...

Місто Босангоа та прилеглий регіон вважається оплотом колишнього президента Бозізе. «Це, безсумнівно, зіграло свою роль у цілеспрямованому насильстві щодо власності цих громад». У доповіді, яку підготувало «джерело з галузі безпеки», йдеться про різні військові операції, які проводилися в цьому районі від кінця лютого. Внаслідок них загинули декілька цивільних осіб, було спалено будинки та розграбовано речі.

У комуні Бензамбе — на батьківщині Бозізе — місцева організація також нарахувала «понад 120 спалених будинків, зокрема й будинок родини експрезидента».

«Це атмосфера терору»

11 січня на землю в центрі ринку в місті Нданга (на захід від Банґі) впав «невпізнаний» вибуховий пристрій. Результат — десятеро вбитих і шістнадцять поранених людей. «Абсолютно точно відомо, що в цей час над зоною пролітав російський дрон. Франсуа Бозізе справді перебував у цьому районі, але, за словами джерела в службі безпеки, до того моменту, коли впав снаряд, заколотники вже пішли».

«Під час цього розслідування RFI неодноразово зверталася до джерел, які говорили про те, що розглядають можливість подати скаргу на дії російських воєнізованих формувань, але потім відмовлялися».

«Якщо ти їх викриваєш — вони називають тебе прихильником Бозізе. Це атмосфера терору», — заявив «представник громадянського суспільства».

Були зареєстровані випадки, коли тим небагатьом, що насмілювалися скаржитися, погрожували вбивством.

«Що ж, у такому разі ми таємно задокументуємо все те, що відбувається, і чекатимемо на повернення миру», — каже місцевий депутат. «Надзвичайний стан і заборона переміщення під час військових операцій також обмежують можливості для проведення розслідувань і збору доказів», — зазначає RFI.

«Не можна критикувати дії росіян <...> так, щоб тебе не сприймали як противника політики уряду або навіть пособника збройних угруповань. Влада повторює: мовляв, усе, що вони роблять, це добре», — говорить депутат.

Джерело «в одній з міжнародних організацій» заявив: «Ми спостерігали сплеск звинувачень у позасудові страти, але ми не документуємо їх — заради безпеки наших співробітників».

«У Центральноафриканській Республіці ніхто не забув про смерть трьох російських журналістів, убитих в 2018 році недалеко від Сібю, міста, розташованого в 300 кілометрах на північ від Бангі», — пише RFI, нагадуючи про те, що наші колеги розслідували діяльність «ПВК Вагнера».

P.S.

За лаштунками також тривають суперечки з приводу позиції МІНУСКА. Їй закидають мовчання щодо присутності найманців у країні, а також щодо серйозних порушень прав людини, які було задокументовано. Тим паче Сполучені Штати — головний фінансовий спонсор миротворчих місій — наприкінці вересня піддали санкціям вісім осіб. Деякі з них були пов’язані з ПВК, що їх зазначала робоча група ООН з використання найманців: зокрема Дмитро Ситий — засновник Lobaye Invest, відомий як перекладач «радника президента ЦАР» Валерія Захарова, пише RFI.

Але 9 квітня, після того, як Манкеур Ндіає (спецпредставник Генерального секретаря ООН в ЦАР та очільник МІНУСКА) повернувся з Москви, він розповів RFI про те, що російська влада погодилися співпрацювати у справі розслідування злочинів, скоєних російськими найманцями.

Того ж дня Валерій Захаров заявив у твіттері, що зв’язувався з заступником міністра закордонних справ РФ Сергієм Вершиніним і той «повідомив, що злочини, нібито вчинені російськими інструкторами, не були предметом його обговорень з главою МІНУСКА».

«Заяви пана Ндіає помилкові і абсолютно не відповідають дійсності», — підсумував російський «радник» спецпредставникові Генсека ООН.

RFI цитує своє «джерело в органах безпеки» (можливо, французьке), яке заявило: поява у ЦАР росіян — «це насамперед провал МІНУСКА і всього міжнародного співтовариства. Справжній скандал — дозволити приїхати тисячі найманців, тоді як у країні вже понад 10 тисяч «блакитних шоломів»».

Водночас інше джерело («високопосадовий функціонер MІНУСКА») говорить: попри те, що ця критика правомірна, багато хто в Банґі не так уже й незадоволені тим, що хтось нарешті зосередився на боротьбі з озброєними угрупованнями. «Росіяни не беруть участь у миротворчій операції. Вони ведуть війну», — зазначають там.

Як зазначав у інтерв’ю «Новой газете» французький експерт Ролан Маршаль, у силах ООН мало боєздатних формувань. Крім того, вони «змушені триматися великими групами заради власної безпеки — втрати серед них мають надто високу політичну ціну».

За підтримки «Медиасети»

Нromadske за матерiалами RFI