• пʼятниця

    20 вересень, 2024

  • 15.7°
    Ясне небо

    Миколаїв

  • 20 вересень , 2024 вересень

  • Миколаїв • 15.7° Ясне небо

Eнергетичний фронт: кожен кіловат на рахунку

День перетину кордону України російським агресором змінив світ. І енергетичний, зокрема. Європа, попри шантаж і погрози, позбувається газової залежності від кремля. А українська енергетика, що на початку року приєдналася до складу об’єднання системних операторів з передачі електроенергії ENTSO-E, намагається підставити плече в цьому процесі. Навіть попри те, що сама перебуває в надскладних умовах, під загрозою постійних обстрілів і руйнувань. 

Аби влитися в стабільну та добре налагоджену європейську енергомережу українським енергетикам довелося докласти чимало зусиль, доводячи якість українського кіловата до європейських стандартів. Так, відхилення частоти від 50 Гц не має перевищувати  0,02 Гц, тож наша енергосистема має автоматично коригувати потужність генерації. 

Реальним кроком до євроінтеграції була модернізація обладнання та систем регулювання українських атомних енергоблоків, завдяки чому вони спроможні працювати в так званому режимі нормованого первинного регулювання частоти (НПРЧ). Реконструкції зайняли певний час, вартували чимало зусиль, людських і фінансових. 

Та справа була того варта. Новації дозволили ДП «НАЕК «Енергоатом», яке є оператором усіх діючих АЕС України, стати учасником ще одного сегменту енергоринку – ринку допоміжних послуг (РДП). На сьогодні сім енергоблоків компанії мають належні свідоцтва - №№1, 2, 4 Запорізької, №№1, 2 Південноукраїнської та №1, 2 Хмельницької АЕС. Документ засвідчує відповідність вимогам до допоміжних послуг  у частині резервів підтримання частоти (РПЧ) з обсягом ±20 МВт для кожного з перелічених енергоблоків. Загальний сертифікований обсяг РПЧ для Енергоатома складає 140 МВт.  

За рахунок чого це вдалося і наскільки це безпечно?

Відомо ж: специфіка енергоблоків українських АЕС у тому, що вони не призначені для маневрування: працюють у базовому режимі, не здатні швидко змінювати генерувальну потужність на значну величину. Але водночас, кажуть фахівці, електрогідравлічна система регулювання турбіни на енергоблоці АЕС дає можливість у стислий проміжок часу збільшити або зменшити її оберти й, відтак, змінити генерувальну потужність у межах ±2% - це 20 МВт від номінальних 1000 МВт. Атомники запевняють: такі зміни не суперечать правилам ядерної безпеки та роботи АЕС загалом і є цілком безпечними.

Таким чином автоматичні РПЧ за умови мінімального відхилення частоти швидко (до 30 секунд) спрацьовують без команди диспетчера енергосистеми та без втручання в роботу автоматики оперативного персоналу АЕС. Вони використовуються, щоб зупинити зміну частоти електричного струму в енергосистемі та за її наявності не допустити критичних значень. Як уже йшлося, саме забезпечення достатніх обсягів РПЧ було однією з ключових вимог для синхронізації української Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) з європейською ENTSO-E.

Про ринок допоміжних послуг.

Отже, тут хтось купує і хтось продає. На РДП українського енергоринку єдиним покупцем та користувачем є оператор системи передачі – НЕК «Укренерго». Постачальників – декілька, Енергоатом – один із них.  Конкуренти надають пропозиції та послуги з регулювання частоти та активної потужності в Об’єднаній енергосистемі України, а саме в забезпеченні резерву підтримки (первинне регулювання), відновлення (вторинне регулювання) чи заміщення (третинне регулювання) частоти. Ще один напрямок надання послуг - підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України: регулювання напруги та реактивної потужності, забезпечення відновлення функціонування ОЕС України після системних аварій.

Правилами ринку можуть бути передбачені й інші допоміжні послуги для забезпечення регулювання частоти та активної потужності, підтримання балансу потужності та енергії в ОЕС України, а також підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України.

Про заявки та виконавців

«Першу заявку на послуги з забезпечення резерву підтримки частоти Південноукраїнська АЕС отримала 10 лютого цього року: перший та другий енергоблоки по ±20 МВт, тобто загалом  по станції ±40 МВт.  Ту заявку було акцептовано повністю (акцепт – згода на оплату. авт.), - розповідає начальник відділу комерційної диспетчеризації підприємства Марк Арабаджи. – Аукціони РДП(РПЧ) проводяться щоденно, зокрема й у вихідні дні. Резерв підтримки частоти енергоблоками надається симетрично, тобто поточне навантаження блока може бути змінено роботою автоматики - на блочному щиті керування вмикається режим нормованого первинного регулювання частоти. Діапазон акцептованого значення має бути в межах виданого свідоцтва за потребою Об’єднаної енергосистеми України». 

 

Блок

1

2

3

4

22

23

24

00:00-01:00

01:00-02:00

02:00-03:00

03:00-04:00

21:00-22:00

22:00-23:00

23:00-24:00

ПАЕС

Блок 1

20

20

20

20

20

20

20

Блок 2

20

20

20

20

20

20

20

ВРП-330

40

40

40

40

40

40

40

Приклад заявки

Відділ, який очолює Марк Арабаджи, поки що має коротку історію. Створений він недавно, у червні 2019 року. Аналогічні підрозділи сформовані на всіх АЕС Енергоатома. Їхні фахівці відповідають за технічний бік процесу: щоденну (враховуючи вихідні та святкові дні) підготовку графіків фізичного відпуску електроенергії та графіків навантаження енергоблоків, взаємодію з начальником зміни атомної станції та комерційним диспетчером ВП «Енергоатом-Трейдинг» - відокремленого підрозділу  НАЕК, який подає заявки та є безпосереднім учасником на енергетичній біржі. 

Наразі, каже Марк Арабаджи, стати гравцем на енергоринку допоміжних послуг готується ще один підрозділ Південноукраїнського енергокомплексу – Ташлицька ГАЕС. З отриманням відповідного сертифікату її третій гідроагрегат зможе надавати послуги з ручного режиму відновлення частоти. І продовжує: «Самі розумієте, в умовах війни, а в енергетиків свій, енергетичний фронт, -  «кожен штик на рахунку». Ми, працівники Південноукраїнського енергокомплексу, як всі фахівці Енергоатома та енергетичної галузі України загалом, намагаємося зробити все, що можемо, аби забезпечити стабільну роботу енергетичної системи країни». 

Підготувала Галина Медвінська

Фото Максима Дондюка

Читайте також: