Реформа оплати праці в Україні: зарплати чиновників зростають, а скорочення штатів продовжуються
  • понеділок

    29 грудня, 2025

  • 0.8°
    Слабкий сніг

    Миколаїв

  • 29 грудня , 2025 понеділок

  • Миколаїв • 0.8° Слабкий сніг

Зарплати чиновників ростуть, а скорочення штатів не зупиняються: якими є результати реформи системи оплати праці в Україні

Уряд підготував оновлений проєкт держбюджету-2026 для другого читання. Фото: Слово і ДілоЗарплати чиновників зростають, а скорочення штатів продовжуються. Фото: Слово і Діло

Реформа системи оплати праці держслужбовців, що стартувала 1 січня 2024 року, мала зробити зарплати прозорішими та ближчими до ринкових, а також зупинити масові звільнення й скорочення штатів. Однак на практиці вона не лише не зменшила, а й посилила різницю в доходах між різними категоріями чиновників.

Про це повідомляє «Економічна правда» з посиланням на аналіз відкритих даних Міністерства фінансів.

За майже два роки середня зарплата державних службовців зросла з 38,6 тисячі гривень до 59,7 тисячі гривень — на 55%.

У територіальних підрозділах зростання зарплат було ще вищим — на 84% з 21,5 тисячі гривень до 39,6 тисячі гривень. Для порівняння: у приватному секторі, за даними work.ua, зарплати за цей період зросли лише на 45%.

Як змінилися зарплати в центральних органах влади з січня 2024 по грудень 2025 року. Фото: ЕПЯк змінилися зарплати в центральних органах влади з січня 2024 по грудень 2025 року. Фото: ЕП

Водночас значна частина так званих «спецорганів» залишилася поза новою системою грейдів. Це суди, НБУ, Національна рада з питань телебачення, НКРЕКП, антикорупційні органи, як НАЗК, НАБУ, ДБР, БЕБ, та органи, пов’язані з військовослужбовцями — Нацполіція, СБУ, Рахункова палата та інші установи. Їхні зарплати визначаються окремими законами і здебільшого суттєво перевищують доходи інших держорганів.

Уже на початку 2024 року працівники цих органів отримували в середньому на 34% більше, ніж «звичайні» держслужбовці (45,4 тисяч гривень проти 33,9 тисяч гривень). Станом на жовтень 2025 року розрив зріс до 44% — 74,2 тисячі гривень проти 51,6 тисячі гривень.

Ще одна характерна тенденція для українських органів влади — підвищення зарплат паралельно зі скороченням робочих штатів. Наприклад, Фонд держмайна збільшив оплату праці на 91%, скоротивши персонал на 8%, а Нацкомісія з цінних паперів — підняла зарплати на 133%, зменшивши штат на 4%.

i Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

lock icon Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Експерти пояснюють це типовою дилемою за умов обмежених бюджетних ресурсів: владна структура вимушена обирати або більше працівників із нижчими зарплатами, або менше людей у штаті проте з вищими виплатами. Водночас, в ЕП наголошують, що гучні корупційні скандали навколо частини з перелічених «спецорганів» залишають відкритим питання ефективності таких витрат.

Експерт із державного управління Олександр Саєнко наголошує: головна проблема держслужби криється не лише в рівні оплати, а в хаотичному, «ручному» управлінні системою, що дозволяє окремим структурам отримувати привілейовані умови.

Нагадаємо, раніше «МикВісті» писали, що у бюджетних запитах розпорядників коштів Миколаївської міської ради на 2026 рік закладено зростання середньої заробітної плати працівників органів місцевого самоврядування до 25 тис. грн «на руки». Це на 66,7% більше, ніж у 2025 році, коли показник становив 15 тис. грн.

Також наразі Миколаївська міська рада працює над оновленням і частковим скороченням структури виконавчих органів. Водночас питання затвердження нової структури вже кілька тижнів поспіль не знаходить підтримки в депутатських комісіях.

Так, 14 листопада під час засідання земельної комісії депутати не змогли ухвалити рішення через нестачу голосів, а аналогічна ситуація повторилася 18 листопада на засіданні профільної комісії. Не вдалося просунути документ і 25 листопада, коли проєкт вдруге розглядала комісія з питань охорони здоров’я та соціального захисту — депутати знову не підтримали запропоновані зміни.

Водночас нагадаємо, що наприкінці серпня міськрада вже затвердила оновлену структуру, яка передбачала ліквідацію антикорупційного департаменту як окремої одиниці та приєднання його до виконкому. Це рішення розкритикував депутат Андрій Єрмолаєв, котрий очолював підрозділ.

У вересні ж НАЗК звернулося до мера Олександра Сєнкевича з рекомендацією створити у міській раді самостійний і функціонально незалежний антикорупційний підрозділ, наголосивши на необхідності забезпечити його реальну автономність та ефективність у запобіганні корупції.

Також 11 грудня Депутатам Миколаївської міськради не вистачило голосів, аби включити до порядку денного питання щодо затвердження оновленої структури виконавчих органів.

Що пропонує Сєнкевич у новій структурі мерії Миколаєва

Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич ще у квітні представив проєкт нової структури виконавчих органів, яку розробили відповідно до рекомендації аудиту Ernst&Young. Нова структура передбачає зменшення кількості головних розпорядників, ліквідацію та укрупнення підрозділів. При цьому, у мерії поки що не можуть сказати, на скільки зменшиться штатна чисельність посадовців виконавчих органів та витрати на їх утримання.

При цьому, проєкт нової структури виконавчих органів Миколаївської міської ради передбачає збільшення кількості заступників мера до семи. Планується створити посаду віцемера з питань цифровізації.

Проєкт нової структури виконавчих органів Миколаївської міської ради передбачає урізання повноважень адміністрацій районів, які перестануть бути головними розпорядниками коштів. На це публічно відреагували очільники двох районів, які також є депутатами: Олександр Береза та Ганна Ременнікова.

У той же час, повідомлялось, що Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич вважає, що депутати не мають суміщати представницькі та виконавчі функції, а тому не повинні обіймати посади у виконавчих органах міськради.

Реклама
Читайте також:
0
Обговорення

Щоб долучитись до коментарів на сайті МикВісті.

Приєднатись до Клубу МикВісті
Можете скасувати у будь-який момент Payment systems