Данія зацікавлена в приватизації Миколаївського глиноземного заводу

Директор IFU Олексій Пархомчук, Посол Данії Олє Егберг Міккельсен та голова Фонду держмайна Віталій Коваль, фото пресслужби ФДМУ

Данія висловила зацікавленість у приватизації Миколаївського глиноземного заводу. Про це йдеться у публікації на сайті Фонду державного майна України (ФДМУ) за підсумками зустрічі очільника Фонду Віталія Коваля з послом Данії Олє Егбергом Міккельсеном та інвестиційним директором Інвестиційного фонду Данії для країн, що розвиваються (IFU) Олексієм Пархомчуком, пишуть «НикВести».

Під час зустрічі голова ФДМУ окремо представив інвестиційні можливості Миколаївщини, оскільки Данія займається її відновленням. 

«Ця південна область багата на потенціал та об’єкти приватизації, зокрема мова йде про Миколаївський глиноземний завод — найбільше в Україні й одне з найбільших в Європі підприємств кольорової металургії», — йдеться в публікації Фонду.

Зазначається, що в Україні на сьогодні працюють більш як 100 данських компаній, які інвестують у потужності. 

Реклама

«Але ми прагнемо розвивати наше співробітництво, тому ФДМУ готовий презентувати наші нові об'єкти данським інвесторам, серед яких об'єкти великої приватизації Готель «Україна» та Об'єднана гірничо-хімічна компанія, а також проєкт Земельний Банк», — зазначається у повідомленні Фонду.

У свою чергу, посол Олє Егберг Міккельсен висловив зацікавленість Данії та інвестиційних фондів співпрацювати з Фондом державного майна України у сферах приватизації та оренди державної нерухомості та земель. 

«Сторони продовжать співробітництво над конкретними кейсами», — зазначають у Фонді держмайна.

Зазначимо, що у публікації Міністерства закордонних справ Данії за підсумками зустрічі з Фондом державного майна України повідомили, що Посольство готове «відкрити нову сторінку відносин, а також підтримувати зв’язок із потенційними датськими інвесторами, які вивчають можливості для бізнесу в Україні».

Посол Олє Егберг Міккельсен та директор IFU Олексій Пархомчук, фото МЗС Данії

Націоналізація Миколаївського глиноземного заводу

16 лютого 2023 року Вищого антикорупційний суд ухвалив рішення щодо націоналізації МГЗ. Втім, адвокати, які захищали інтереси Миколаївського глиноземного заводу подали шість апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції. Зрештою, 21 червня минулого року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду відхилила апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції щодо конфіскації корпоративних прав Миколаївського глиноземного заводу. Тож рішення по конфіскацію ста відсотків капіталу заводу та супутніх йому підприємств стало остаточним.

Через рік після відповідного рішення суду, у березні 2024 року Україна завершила процес націоналізації  Миколаївського глиноземного заводу (МГЗ), який конфіскували у російського олігарха Олега Дерипаски.

Як свідчать дані єдиного державного реєстру юридичних осіб, з 20 березня 2024 року єдиним засновником підприємства став Фонд державного майна України.

Зазначимо, що МГЗ фактично зупинив свою роботу на початку повномасштабного вторгнення, а корпоративні права підприємства перебували під арештом з червня 2022 року. У травні 2023 року голова Миколаївської обласної адміністрації Віталій Кім заявив, що на заводі залишилось всього 300 співробітників із 6 000, які були до війни. Вони переважно зайняті охороною та обслуговуванням шламових полів.

Як відомо, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» є одним із найбільших забруднювачів атмосферного повітря в області. Протягом 2021 року підприємством викинуто в атмосферу 2672,7 тонн забруднюючих речовин, що на 140,9 тонн більше, ніж у 2020 році. Основні забруднюючі речовини, які викидалися підприємством 2021 року: сполуки азоту — 1345,1 тонни, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок — 756,6 тонни, оксид вуглецю — 316,7 тонни, метали та їх сполуки — 234,8 т.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім бажає, щоб Миколаївський глиноземний завод після переходу у держвласність виготовляв сировину для виробництва алюмінію в Європі.

Зараз на підприємстві з п’яти тисяч співробітників залишилось 400. Основна їх задача — підтримка двох шламосховищ, які знаходяться на території МГЗ.