Битва за воду: чим загрожує підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м?

Сьогодні, в умовах глобального потепління та аномально сухої зими, гостро постає питання: хто використає воду Південного Бугу? У пресі та на телебаченні обговорюється можливість підвищення рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м, що матиме наслідки не лише для всього пониззя Південного Бугу, а і для держави в цілому.

Історія проблеми. Будівництво Південноукраїнської атомної електростанції із гідроенергетичним комплексомрозпочалося ще у 1970-х роках. Тоді було заплановано створення двох великих водосховищ у долині річки Південний Буг між Первомайськом та Олександрівкою. У 1980-х роках проект був відхилений завдяки громадському спротиву та за результатами екологічної експертизи. Сьогодні територія входить до складу  регіонального ландшафтного парку «Гранітно-Степове Побужжя», національного природного парку «Бузький Гард», Смарагдової мережі Європи. Незважаючи на кількість охоронних статусів, енергетичний сектор продовжує будівництво, яке руйнує найцінніші ділянки. Що ж саме знаходиться під загрозою затоплення?

Острів Гардовий – серце «Історичного ландшафту центру Буго-Ґардівської паланки Війська Запорозького». Згідно з Постановою Кабінету міністрів України  від 3 вересня 2009 р. № 928, це пам’ятка культури національного значення (охоронний № 140001-Н). Острів відомий з часів Війська Запорізького як місце козацького риболовного промислу та торгівлі, відображений у західноєвропейських мапах тих часів, є пам’яткою заселення території українцями.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Смарагдова мережа Європи – саме її ділянка знаходиться під загрозою. Такий статус надано завдяки розташуванню тут 17 типів оселищ, які  охороняються європейською спільнотою згідно з Бернською конвенцією. Це означає, що європейські країни, у тому числі Україна, обіцяли зберігати їх заради підтримання життя на планеті. Наше поводження з ними – певна перевірка на цивілізованість. Підвищення рівня до 20,7 м веде до прямого затоплення шести з них, розташованих на цій території.

12 видів рослин, що занесені до Червоної книги України (2009), у тому числі два види Бернської конвенції. Ці види знаходяться під особливою охороною саме тому, що можуть жити лише у специфічних умовах, де вони і сформувалися як біологічні види. Таких в Україні небагато, отже, переселення рослин на нові ділянки переважно дає тимчасовий ефект – до 10-20 років.

Найбільші в Європі рівнинні пороги до 2006 року знаходилися поруч з островом Гардовим. Сьогодні вони більшою частиною затоплені внаслідок попередніх підвищень рівня водосховища. Проте частина їх зберігається та є останнім у світі (після затоплення дніпровських порогів) автентичним ландшафтом Запорозької Січі.  

Використання води Південного Бугу сьогодні вже перевищило допустимі норми. Сумарний об’єм штучних водойм в басейні Пд Бугу становить близько 1,5 км³, що перевищує об’єм стоку Південного Бугу в маловодні роки, яких дедалі стає більше. Відповідно до Водного Кодексу, за таких обставин водосховища не тільки не можна збільшувати, а необхідно зменшувати, щоб покращити проточність річки. 

Підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м загрожує  зарегулюванням Бугу ще на 51 млн. куб.м. Беззворотні втрати води на випаровування збільшуються ще на 1,5 млн.куб.м, а Южно-Українською АЕС додатково споживає 7 млн.куб.м води. Зарегульованість П.Бугу збільшується, води стає менше, а здатність річки до самоочищення падає внаслідок затоплення порогів. 

За такою сукупністю обставин вважаємо за доречне розглянути альтернативні варіанти розв’язання енергетичних проблем – адже сьогоднішній рівень технологій пропонує різноманітні рішення, без підвищення рівня Олександрівського водосховища до 20,7 м. 

Ганна Коломієць, Руслан Гаврилюк, Національний екологічний центр України