«Малоросійство нікуди не ділося, але країна змінюється», — Кремінь про синдром «хохляцтва» в українців

Мовний омбудсмен Тарас Кремінь вважає, що малоросійство в Україні з початком повномасштабного вторгнення нікуди не зникло, проте країна почала активно змінюватись.

Таку думку Тарас Кремінь він висловив в інтерв'ю Аліні Доротюк, пишуть «НикВести».

Відповідаючи на запитання журналістки щодо так званого синдрому «хохляцтва» серед українців, про який раніше казав Тарас Кремінь, омбудсмен сказав, що і зараз малоросійство присутнє, хоча і ніяк не проявляється.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Ми можемо говорити про це категоріями Дмитра Донцова (головний ідеолог українського інтеґрального націоналізму, – прим.), публіцистикою Евгена Маланюка (український письменник – прим.). До речі, Дмитро Донцов уродженець Мелітополя, так само як і Павло Судоплатов. З окупацією українського Мелітополя, все, що було пов'язано з Донцовим – винищено, натомість там є борди з Павлом Судоплатовим, який причетний до вбивства не тільки Степана Бандери, а і інших релігійних діячів, — стверджує він.

 Проте Тарас Кремінь додав, що серед населення є ті, хто не дивлячись на війну, що триває вже рік, симпатизує радянському минулому та сумує за ним.

— Але хтось хотів би такого повернення радянського минулого – дешевої ковбаси, парадів на 1 травня. Але країна змінюється і на заміну цим імперативам повинні приходити нові конструкції, складні системи, які повинні бути наслідком ефективності тих або інших державних програм, — резюмував омбудсмен.

Раніше, мовний омбудсмен Тарас Кремінь розповів, що українці можуть читати будь-яку літературу будь-якою мовою, включно з російськими класиками, однак у шкільній програмі їм не має бути місця. Уповноважений з питань державної мови відзначив, що протягом довгих років російські твори складали чи не половину програми із зарубіжної літератури в українських школах. Таким чином цілі покоління втрачали можливість познайомитися з різноманітними надбаннями світової літератури.

Нагадаємо, під час сесії Миколаївської міськради 23 лютого депутати підтримали міську програму «Розвитку і функціонування української мови» на 2023-2025 роки. Вона  включає питання, що стосуються освіти, культури, а також діяльності окремих підрозділів Миколаївської міської ради.