Як троє співробітників культури Миколаєва зруйнували арку в «Казці» та чому там тепер буде металевий паркан

10 березня арка, яка вела до центральної алеї дитячого містечка «Казка», була демонтована, Фото: «МикВісті»

Стало відомо, хто та на підставі чого вирішив зруйнувати одну з вхідних арок, яка веде до центральної алеї у муніципальному дитячому містечку «Казка» у Миколаєві.

З відповіді на інформаційний запит онлайн-медіа «МикВісті» виходить, що рішення про знесення ухвалили три співробітники культури міста, зокрема:

• Тимчасовий директор Ігор Пронін (він також є ліквідатором комунальної установи Дитяче містечко «Казка», оскільки юридична особа перебуває у стані припинення);
• Завгосп містечка Геннадій Дженюк;
• Фахівець методичного центру управління культури Олег Волинський.

При цьому, до вирішення долі вхідної арки не був залучений жодний представник власника майна — територіальної громади Миколаєва, наприклад, в особі працівників управління комунального майна Миколаївської міської ради або делегованого депутата.

Відповідь на інформаційний запит МикВісті

Відповідь на інформаційний запит МикВісті

У складі комісії 4 березня вони обстежили арку та склали дефектний акт, у якому підписалися під тим, що відновлення конструкції неможливе, тому її потрібно повністю демонтувати. На підставі дефектного акту, як вказано у відповіді на інформаційний запит, так звана «робоча група Дитячого містечка «Казка» здійснила знесення конструкції.

Також було укладено договір між «Казкою» та ФОП Скрипіним О.О., на підставі якого він вивіз будівельне сміття. При цьому керівництво дитячого містечка та мерія Миколаєва не володіють інформацією, куди підприємець вивіз будівельне сміття, яке залишилося після руйнування конструкції.

«Інформація про місце вивезення будівельних відходів відсутня», — повідомив «МикВісті» заступник міського голови з гуманітарних питань Анатолій Петров.

Проблеми з документами

У дефектному акті, який є у розпорядженні редакції, та на підставі якого відбувся демонтаж, відсутні описи будь-яких пошкоджень або елементів конструкції арки.

Немає інформації про можливі тріщини, корозію, відшаровування, деформації, осідання, які мали б бути детально описані у такому документі.

Єдине, що зазначила комісія з-поміж трьох працівників культури «…за останні пів року зазнав змін, що свідчать про унеможливлення подальшої експлуатації…».

Реклама

Це твердження виглядає як оцінювальне судження та загальне формулювання без будь-яких підтверджень.

Акт не містить жодного додатка, до нього не долучено фотографій або технічного обґрунтування чи висновків інженера. Жодної таблиці, схеми чи переліку дефектних вузлів та конструкцій.

Також у документі відсутні згадки про методи чи інструменти огляду, яким користувалися співробітники комунальної установи та управління культури Миколаївської міської ради.

У дефектному акті повністю відсутні будь-які вимірювання щодо проведених обстежень, згадки про розміри ушкоджень та їх ступінь аварійності. Єдина метрика у даному документі — це фраза «…за останні пів року».

Дефектний акт, в якому немає жодного дефекту

Документ, який склали співробітники культури, названий «Дефектний акт технічного стану», хоча в практиці такі документи заведено розділяти:

• Спочатку комісія проводить технічне обстеження і складає «Акт технічного обстеження» або «Звіт за результатами технічного обстеження».
• А вже потім, відповідно до Кошторисних норм України, затверджених Міністерством розвитку громад і територій, складається «Дефектний акт».

Звіт за результатами технічного обстеження зазвичай містить інформацію про стан конструкцій об'єкта, їх ступінь аварійності, опис основних дефектів: тріщини, деформації, корозію арматури, розшарування, механічні пошкодження, замокання тощо. Звіт завжди супроводжується фотофіксацією за результатами обстеження, схеми та креслення, інформацію про рівень кваліфікації експертів, які його склали, а також висновки для подальшої експлуатації та прийняття рішення щодо об'єкта.

Дефектний акт, своєю чергою, містить детальний опис кожного дефекту або пошкодження, його локалізацію (тобто зазначення конкретного місця або зони), причини виникнення дефектів (за можливості), оцінку рівня небезпеки, а також фотоматеріали, які підтверджують вищезазначене.

Нижче представлені приклади звіту за результатами технічного обстеження однієї зі шкіл у місті Чернігів, а також зразкова форма Дефектного акту.

Приклад звіту за результатами технічного обстеження

Приклад дефектного акту

Авторські права на «Казку»

Дитяче містечко «Казка» в Миколаєві було спроєктоване на початку 1980-х років і відкрито 19 травня 1982 року. Головним архітектором проєкту став Вадим Павлович Попов, який виграв творчий конкурс на проєктування комплексу. Його дружина, Ольга Попова, також брала активну участь у розробці концепції містечка, зокрема у виборі архітектурних рішень і плануванні простору. Разом вони створили унікальний архітектурно-художній ансамбль, який об’єднав у собі елементи казок і легенд, перетворивши територію колишнього ринку на простір для дитячого відпочинку.

Вадим Попов, архітектор «Казки»

Містечко було створене як інноваційний комплекс для дітей, який включав архітектурні форми, що відображали різноманітні казкові сюжети. Архітектурний проєкт був реалізований за участю фахівців інституту «Гіпроград» (нині «ДІПРОМІСТО»), а також багатьох місцевих художників і скульпторів. Завдяки творчому підходу Вадима та Ольги Попових «Казка» стала першим в Україні дитячим містечком такого масштабу, що поєднувало в собі архітектуру та можливості для активного дитячого дозвілля.

Дитяче містечко «Казка» є архітектурним твором, який підпадає під охорону авторського права згідно зі статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Авторське право на «Казку» належить миколаївському архітектору Вадиму Павловичу Попову, який спроєктував і реалізував цей ансамбль разом зі своєю дружиною Ольгою Поповою. Вадим Попов помер у 2021 році, і відповідно до законодавства, авторські права після його смерті перейшли до спадкоємців. Це означає, що майнові права на ансамбль тепер належать спадкоємцям Попова, зокрема його дружині Ользі Поповій, і будуть охоронятися протягом 70 років після смерті автора, тобто до 2091 року. Водночас немайнові права, такі як право на недоторканність твору та визнання авторства, є безстроковими й також залишаються захищеними законом.

«МикВісті» подали інформаційний запит у Миколаївську міську раду із запитанням, чи погоджувався демонтаж конструкції арок зі сторони вулиці Соборної з власниками прав на архітектурний твір. Заступник міського голови Миколаєва з гуманітарних питань Анатолій Петров у відповіді на запит журналіста заявив, що авторське право не поширюється на огороджувальні елементи дитячого містечка.

«Комплекс вхідних арок (інв.101310009) є частиною загальної огорожі та не є об'єктом авторського права», — відповів віце-мер Анатолій Петров.

Стилістика арок ідентична з іншими елементами містечка, фото: Борис Мавлютов, Вікіпедія

При цьому демонтована діячами культури вхідна арка дитячого містечка «Казка» виконана в єдиному архітектурному стилі з іншими елементами ансамблю, зокрема такі ж арки можна побачити навколо амфітеатру та інших частин містечка. Це підтверджує, що аркові конструкції є частиною цілісної архітектурної концепції, розробленої Вадимом Поповим, і не є окремим або чужорідним елементом.

Питання, чому заступник Миколаївського міського голови Анатолій Петров вважає, що авторські права не поширюються на вхідну арку, наразі залишається без відповіді.

«МикВісті» звернулися до Ольги Попової, дружини архітектора Вадима Попова, яка є спадкоємицею авторських прав. У коментарі журналісту вона висловила сумнів у доцільності знесення елементів містечка, яке вони спроєктували понад 40 років тому.

— Вадима Павловича вже немає…. А до мене не зверталися. Це треба було проектувальникам дивитись, яка там аварійність. На мою думку, не може бути там такої аварійності. Хто проводив це обстеження?

Це якось несерйозно. Це мав державний інститут проводити, «ДІПРОМІСТО». Немає там такої аварійності, щоб терміново зносити. Можна було закрити цей вхід і зробити з іншої сторони. І знов… Все ж таки образ зберігся би, — сказала Ольга Попова.

При цьому вона розповіла, що у 2015 році, коли Миколаївська міська рада планувала ремонт даху у кафе «Теремок» на території дитячого містечка «Казка», до них з Вадимом Поповим приходив тогочасний міський голова Юрій Гранатуров та архітектор міста Олександр Бондар.

У 2015 році посадовці погоджували з ними як з авторами архітектурного твору всі зміни, пов'язані з реконструкцією кафе.

На одному з макетів «Казки» видно, що вхідні арки були частиною первинного архітектурного замислу. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва про «Казку»

Позиція влади — металевий паркан замість відновлення арки

У місті, яке будувало авіаносці, втрачено технологію виготовлення залізобетонних виробів. Керівництвом «Казки» ухвалено рішення встановити звичайний металевий паркан замість оригінальної арки, яка була первинно спроєктована автором дитячого містечка Вадимом Поповим.

Тимчасовий директор Ігор Пронін у коментарі «МикВісті» зазначив, що на відновлення цієї «дуже серйозної» конструкції пішло б щонайменше пів року роботи. 

— Ви уявляєте, зараз у наш час залізобетонний завод не працює! Замовляти такі «кренделі» (мова оригіналу, — прим.) — це на пів року затягнеться. Це дорого! Це 100% має бути форма, щоб вилити ці стовпи, виготовити напівкільця! Це ж дуже серйозна конструкція. Та і навіщо нам звертатися, якщо ми можемо зробити це своїми силами! Матеріали у нас є, люди є, — сказав Ігор Пронін.

Тому трійця співробітників культури підписалася під актом про демонтаж, організувала «робочу групу» та знесла арку.

Їх підтримав і головний архітектор Миколаєва Євген Поляков. У коментарях у Facebook під публікацією журналіста «МикВісті» Олега Деренюги він заявив, що виступає проти відновлення конструкції вхідної арки в тому вигляді, в якому її побудували понад 40 років тому. На підтвердження своєї думки він прикріпив фотографію шести аркових зводів, де колись розміщувалась назва «Сказка» російською мовою.

Насправді ж, вже давно місцева влада Миколаєва замінила цей російський надпис на «Казка», а у вільному арковому зводі розмістила логотип дитячого містечка.

Головний архітектор Євген Поляков пояснює, чому проти відновлення арок у «Казці»

Інших причин, чому нинішній головний архітектор вважає неможливим відновлення зруйнованої міською владою конструкції він не назвав.

При цьому у підпорядкуванні керівника Департаменту архітектури та містобудування Миколаєва, головного архітектора міста Євгена Полякова існує Архітектурно-містобудівна рада — консультативно-дорадчий орган для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень у місті.

Відповідно до завдань цієї Ради, вона має надавати рекомендації з питань планування у межах історичних ареалів і зон охорони пам'яток архітектури. Дитяче містечко «Казка», хоч і не є пам'яткою архітектури, але знаходиться в історичному центрі Миколаєва та є знаковим об'єктом, а його огорожа та вхідні арки є фасадною частиною, які створюють візуальну складову, що формує архітектурний образ міста. Це не просто частина огорожі, а й архітектурний елемент, зміна якого може руйнувати цілісність комплексу і впливати на сприйняття архітектурного обличчя Миколаєва.

Подібні рішення та ідеї головного архітектора Євгена Полякова мали б проходити через професійне обговорення в спільноті архітекторів або на засіданні Архітектурно-містобудівної ради. Проте наразі невідомо про жодні обговорення або консультації, а рішення про знесення було ухвалене кулуарно, й без залучення громадськості.

Це особливо актуально, оскільки дитяче містечко «Казка» будувалося методом народного будівництва — до його створення долучилися сотні миколаївців, які вкладали свої зусилля, час і ресурси, аби цей проєкт став реальністю. Саме тому рішення про знесення будь-якої частини ансамблю, яке приймається в односторонньому порядку, без врахування думки громади, є не лише некоректним, а й порушує принципи суспільної етики та професіоналізму. Ігнорування внеску мешканців міста в цей унікальний об’єкт знецінює їхню працю і перекреслює історичну значущість спільної ініціативи.

«Казку» будували методом народного будівництва. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва

«Казку» будували методом народного будівництва. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва

«Казку» будували методом народного будівництва. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва

«Казку» будували методом народного будівництва. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва

«Казку» будували методом народного будівництва. Кадр з документального фільму Вадима Кірчєва

Про те, як будувалось дитяче містечко «Казка» можна прочитати також у статті Катерини Стриль на сайті «Миколаївський базар». Зокрема, там вказано, що саме Ольга Попова переконала місцеву владу побудувати казку не у мікрорайоні Ліски, а у центрі міста, де вона знаходиться зараз.