Порушення прав дитини на освіту. Як на Миколаївщині працюють інклюзивні школи?
-
- Даріна МельничукКореспондентка
Чому діти з особливими освітніми потребами на Миколаївщині не можуть навчатися після 9 класу. Фото: МикВістіПовномасштабна війна загострила чимало проблем української освіти, однак для дітей з особливими освітніми потребами вони можуть означати фактичну втрату права на навчання. На Миколаївщині батьки дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектра зіткнулися із ситуацією, коли після закінчення 9 класу спеціальної школи продовжити навчання стає майже неможливо.
За останні п'ять років повну загальну середню освіту у спеціальних школах області здобули 570 дітей, з них 89 — із РАС. Водночас у деяких громадах спеціальні школи не мають старших класів, а альтернативних закладів фактично немає.
У цьому матеріалі «МикВісті» з'ясували, які можливості для навчання дітей з інтелектуальними порушеннями існують на Миколаївщині, що з цього приводу пояснюють у Департаменті освіти та науки Миколаївської ОВА та як захистити право дитини на освіту, якщо його порушено.
У Вознесенську діти з РАС не можуть навчатися до 11 класу. Чому так?
За законодавством України кожна дитина має право здобути повну загальну середню освіту. Однак учениця Вознесенської спеціальної школи Катерина Ковальова, яка має порушення інтелектуального розвитку, після закінчення 9 класу не може продовжити навчання. У школі пояснюють, що не мають можливості відкрити 10–11 класи через нестачу вчителів і навчальних приміщень.
За словами матері учениці Марини Ковальової, про проблему вона дізналася ще після випуску попереднього класу, коли з'ясувалося, що після закінчення 9 класу учні спеціальної школи фактично не мають можливості продовжити навчання та змушені залишатися вдома. Після цього жінка почала шукати можливості, де її донька зможе здобути повну загальну середню освіту.
— Таких дітей раніше взагалі ніде не брали на навчання. Минулого року це був перший випуск таких дітей. Коли вони закінчили школу, я дізналася, що після дев'ятого класу вони просто залишаються вдома. Я була в інклюзивно-ресурсному центрі й розмовляла з його директоркою. Вона запитала: «А що ви будете робити після дев'ятого класу?» Я відповіла: «А що в нас є в місті для таких дітей?» Вона сказала: «Нічого немає». Потім я запитала директорку школи: «Чому немає 10 класу? В інших школах же він є». Вона відповіла, що можливості відкрити його немає, — розповідає Марина Ковальова.
Загалом у спеціальній школі Вознесенська навчається майже 240 дітей. У класах від п'яти до восьми дітей, де навчання відбувається за адаптованою програмою.
Марина Ковальова каже, що її донька кілька років навчалася у класі, а згодом перейшла на індивідуальну форму навчання. Після 9 класу жінка планувала, що Катерина знову навчатиметься разом з однокласниками, адже це сприяє соціалізації.
Спочатку, за словами жінки, вона звернулася до Міністерства освіти і науки України з проханням пояснити, де такі діти можуть продовжити навчання після закінчення 9 класу спеціальної школи.
У відповіді їй повідомили, що діти можуть навчатися як у спеціальних, так і в закладах загальної середньої освіти, а її звернення переслали до Департаменту освіти і науки Миколаївської обласної військової адміністрації для того, щоб розв'язати питання на місці.
— Мені зателефонували з департаменту і сказали, що це проблема для всієї області, її потрібно вирішувати. Запевнили, що триматимуть зі мною зв'язок. Але потім я отримала письмову відповідь, у якій зазначалося, що такі діти після дев'ятого класу спеціальної школи взагалі не можуть ніде навчатися, бо це не передбачено законодавством. Це не відповідає дійсності, адже фактично йдеться про дискримінацію. Як це не передбачено? Усі діти мають право на повну загальну середню освіту, — каже Марина Ковальова.
Не погодившись із такою відповіддю, жінка повторно звернулася до Міністерства освіти і науки України. Після цього Департамент освіти і науки Миколаївської ОВА запропонував перевести дитину до звичайного закладу загальної середньої освіти. Водночас мати наголошує, що такий варіант не відповідає освітнім потребам її доньки, оскільки вона має помірні порушення інтелектуального розвитку та потребує спеціальних умов навчання.
Після цього жінка звернулася до Миколаївської обласної ради як засновника спеціальної школи. Однак там повідомили, що відповідні повноваження вже передані Департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА, тож звернення знову скерували до цього органу. У відповіді, за словами Марини Ковальової, знову зазначили, що відкрити 10–11 класи немає можливості.
Згодом жінка подала звернення до Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань захисту прав дитини та повторно звернулася до Міністерства освіти і науки України.
— У месенджері я написала голові Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів порушень прав дитини Павлу Сушку, що надіслала листа на електронну пошту . Він відповів, що звернення бачать і відпрацюють відповідно до вимог чинного законодавства. Але минуло чотири місяці, а жодної відповіді я так і не отримала, — розповідає Марина Ковальова.
Окремо жінка звертає увагу, що в одному з офіційних листів Департамент освіти і науки Миколаївської ОВА зазначив, нібито вона погодилася перевести доньку до звичайної школи. За її словами, такої згоди вона ніколи не надавала.
— В одному з листів Департамент написав, що я нібито погодилася перевести дитину до звичайної школи. Насправді такої згоди я не давала. Після мого повторного звернення вони вже написали, що це була лише пропозиція, а не моя згода. Але в результаті мені знову пропонують перевести дитину до звичайної школи, — обурилася жінка.
Крім того, за словами заявниці, до цього представники департаменту переконували її перевести дитину до звичайної школи, а до спеціальної школи відвідувати лише корекційні заняття пів року.
— Мені телефонували з департаменту і почали переконувати забрати дитину до звичайної школи. Казали, що до спецшколи вона зможе ходити лише на корекційні заняття і лише пів року. А що робити далі — вирішуйте самі, — розповіла жінка.
Після оприлюднення ситуації у соціальних мережах жінка отримала нову відповідь від Міністерства освіти, яке направило її звернення до Миколаївської обласної військової адміністрації для перевірки.
У відповіді, за словами заявниці, Міністерство також зазначило, що видача її доньці документа про базову середню освіту після закінчення 9 класу спеціальної школи не відповідає вимогам законодавства.
У листі йдеться, що учням спеціальних шкіл для дітей з інтелектуальними порушеннями такий документ мав видаватися після завершення 10 класу, а для учнів, які навчаються за програмою Нової української школи, — після 11 класу. Також у міністерстві повідомили, що Державна служба якості освіти ще у 2025 році виявила подібні порушення та надала Департаменту освіти рекомендації щодо їх усунення.
Привіт! Я — Даріна Мельничук, авторка цього матеріалу.
Дякую за увагу до наших текстів — це важливо для команди МикВісті.
Ми регулярно публікуємо глибокі матеріали для тих, хто хоче розібратися в темі та дійти до суті.
Маємо десятки прикладів, коли наша журналістика разом із читачами впливала на ситуацію і змінювала її.
Долучайтеся до Клубу читачів МикВісті — підтримайте незалежну журналістику, яка має значення.
Приєднатись до Клубу МикВісті
Наразі, за словами матері, питання продовження навчання її доньки та інших дітей, які закінчили 9 клас спеціальної школи, залишається невирішеним, хоча до початку нового навчального року залишилося менш ніж два місяці. Саме тому вона просить надати правову оцінку ситуації та роз'яснити, яким чином має бути забезпечене право таких дітей на здобуття повної загальної середньої освіти.
— У нашому місті немає альтернативи спеціальній школі для таких дітей. Я не прошу особливих привілеїв. Я прошу забезпечити моїй дитині право на освіту, гарантоване Конституцією України та законами України. Найбільше мене турбує те, що до початку нового навчального року залишилося зовсім небагато часу, а питання навчання моєї доньки досі не вирішене, — сказала жінка.
У відповідь на звернення матері у Вознесенській спеціальній школі повідомили, що наразі триває підготовка до нового навчального року: формується мережа класів, визначається режим роботи закладу та ухвалюються організаційні рішення.
Після завершення цих процедур батьків обіцяють письмово поінформувати щодо подальшої організації навчання. Водночас у відповіді не уточнили, чи буде у 2026/2027 навчальному році забезпечено здобуття повної загальної середньої освіти (10–11 класи) для дітей із порушеннями інтелектуального розвитку.
В області лише чотири школи зі спеціальними класами
У Миколаївській області спеціальні класи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку та розладами аутистичного спектра, зокрема на рівні 5–11 класів, працюють лише у чотирьох закладах загальної середньої освіти.
Такі дані у відповіді на інформаційний запит «МикВісті» надала директорка Департаменту освіти і науки Миколаївської ОВА Алла Веліховська.
Зокрема, один спеціальний клас функціонує у Ставківському ліцеї Веселинівської громади, де навчаються п'ять учнів. У 2024–2025 навчальному році базову загальну середню освіту там здобули п'ятеро випускників.
Також по одному спеціальному класу працює у Миколаєві в гімназіях №13 та №17. У гімназії №13 базову загальну середню освіту у 2025–2026 навчальному році здобули 11 учнів, у гімназії №17 — вісім.
У Миколаївських гімназіях №43, №46 та №53, а також у Південноукраїнському ліцеї №1 імені Захисників Вітчизни спеціальні класи функціонують лише на рівні початкової школи.
Ще два спеціальні класи діють у Південноукраїнському ліцеї №1 імені Захисників Вітчизни, у яких навчаються 18 учнів. Водночас зазначається, що за останні п'ять років у Південноукраїнській громаді жоден учень із порушеннями інтелектуального розвитку чи розладами аутистичного спектра не здобув повної загальної середньої освіти.
Також у департаменті повідомили, що в області працюють вісім спеціальних шкіл обласного підпорядкування: три у Миколаєві, а також у Вознесенську, Первомайську, Широколановому, Рацинській Дачі та Новопетрівці.
Навчання у спеціальних школах здійснюється за державними освітніми програмами для дітей з інтелектуальними порушеннями. Окрім загальноосвітніх предметів, учні проходять корекційно-розвиткові заняття, а освітній процес організовується відповідно до модельних навчальних програм, затверджених Міністерством освіти і науки України.
Порушення права на освіту: що радить представник Омбудсмана
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Херсонській та Миколаївській областях Василь Донець зазначає, що якщо дитина фактично не має можливості продовжити навчання через відсутність необхідних умов, це може свідчити про порушення права на освіту та принципу рівного доступу до неї.
— Якщо казати загалом про інклюзію та доступність, то це стосується не лише дітей з інвалідністю, а всіх людей. Ми говоримо, що рухаємося до Європи, ухвалюємо закони, маємо державні будівельні норми щодо доступності. Але це більше схоже на лозунги, тому що в реальності все інакше. І випадок, про який ви говорите, це підтверджує. Закон передбачає одне, Міністерство каже, що так має бути, але на практиці людина не отримує того, на що має право, — сказав Василь Донець.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Херсонській та Миколаївській областях Василь Донець під час представлення щорічної доповіді про стан додержання прав і свобод людини і громадянина в Україні за 2025 рік. Фото: МикВістіВін додав, що відсутність спеціальних класів може розцінюватися як дискримінація дітей з інвалідністю, якщо вони фактично позбавлені можливості продовжити навчання.
— Це свідчить про неефективність роботи державної влади. Міністерство говорить, що працює, місцева влада також має виконувати свої повноваження, але в підсумку ми отримуємо дискримінацію людей з інвалідністю, які не можуть продовжити навчання. Це ганебно, — наголосив Василь Донець.
За його словами, у разі порушення прав людини можна звернутися як до профільних комісій Міністерства освіти і науки, так і до Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
— Є міністерські комісії та наша інституція, до якої можна звернутися. Ми маємо інструменти, які дозволяють поновлювати порушені права. Зазвичай, коли люди сідають за стіл переговорів і починають вирішувати такі питання, виявляється, що все не так складно і не потребує надзвичайно великих коштів. Є багато міжнародних організацій, які можуть допомогти, є ресурси місцевих громад. Головне, щоб було бажання це зробити, — зазначив представник Уповноваженого.
Крім того, Василь Донець пояснив, що якщо факт порушення прав людини підтверджується, а відповідний орган не усуває порушення після звернення Уповноваженого, щодо посадової особи можуть застосувати передбачені законом заходи, зокрема скласти адміністративний протокол.
— Наша мета — відновити порушене право. Якщо державний орган його не відновлює, тоді вже настають наслідки згідно з чинним законодавством. Ми маємо можливість скласти протокол. Після його розгляду в суді порушник може отримати штраф. Але наше завдання насамперед зробити так, щоб право було поновлено. Саме тому ми звертаємося з листом і вимагаємо усунути порушення, — сказав він.
Якщо орган влади реагує на звернення та поновлює порушене право, то на цьому робота Офісу Уповноваженого фактично завершується.
Як подати заяву до Уповноваженого з прав людини?
Звернутися до Представництва Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Миколаївській області можна кількома способами.
Зокрема, з 1 травня запрацював короткий номер гарячої лінії 1678, за яким громадяни можуть повідомити про можливе порушення своїх прав. Також звернення приймають електронною та звичайною поштою або особисто в регіональному представництві.
— Людина приходить, розповідає свою проблему, пише звернення. Ми його реєструємо, воно потрапляє до електронної бази даних. Потім призначається співробітник, який займатиметься цим зверненням. Структура Уповноваженого поділена на дев'ять напрямів роботи, тому залежно від того, яке саме право могло бути порушене, звернення передають відповідному фахівцю, — пояснив Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Херсонській та Миколаївській областях Василь Донець.
Потім відповідні фахівці надсилають запити до дотичних органів, отримують відповіді та з'ясовують, чи дійсно право було порушене.
Водночас Василь Донець зазначив, що не кожне звернення підтверджує факт порушення прав людини.
— Якщо ми розуміємо, що право не було порушене, а такі випадки теж трапляються, ми повідомляємо про це заявника. Іноді люди думають, що якщо їм щось не подобається, то це автоматично означає порушення закону. Але це не завжди так, — сказав він.
Також, за словами Василя Донця, відповідно до Закону України «Про звернення громадян» анонімні звернення не розглядаються.
— Бували випадки, коли заявник приходив і казав: «Ви вже мали мені відповісти». Ми перевіряли нашу базу даних і бачили, що відповідь уже була підготовлена та відправлена, але поштою вона ще не встигла дійти до людини. Загалом усі звернення розглядаються, і заявники обов'язково отримують відповідь, — підсумував представник Уповноваженого.
Історія родини з Вознесенська показує, що навіть коли право на освіту гарантоване Конституцією та законами України, його реалізація на практиці може залежати від наявності вчителів, класів і рішень місцевої влади.
Водночас, як наголошує представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, у разі порушення цього права батьки можуть звернутися до Офісу Омбудсмана, який має механізми для його захисту. Чи вдасться знайти рішення до початку нового навчального року для дітей, які вже закінчили 9 клас спеціальної школи, поки що залишається відкритим питанням.










