У Миколаєві відкрили виставку лауреатів Шевченка, які заснували музей суднобудування і флоту
- Новини Миколаєва
-
•
-
- Анна Гакман
-
•
-
9:16, 11 березня, 2026
У вівторок, 10 березня, у Миколаєві в музеї суднобудування і флоту відкрили виставку «Лауреати Державної премії України імені Тараса Шевченка — створювачі музею суднобудування і флоту».
Експозицію присвятили 65-річчю заснування Шевченківської премії та 45-й річниці відтоді, як колектив музею отримав цю державну нагороду, пишуть «МикВісті».
На виставці представили раритетні експонати: архівні документи, фотографії будівлі музею під час реставрації, особисті речі учасників створення експозиції, а також нагороди й посвідчення лауреатів Шевченківської премії.
— Поява дев’ятьох лауреатів одночасно з одного міста — це унікальний прецедент за всі 65 років існування спочатку державної, а тепер й Національної премії імені Тараса Шевченка. Такого не вдавалося досягти нікому, навіть колективам провідних українських театрів. З одного боку, це справжній мистецький діамант. Це витвір не лише дев’яти Шевченківських лауреатів, а й усього великого міста і, певною мірою, всієї його промисловості. Завдяки цьому тут було створено музей, який передусім розповідає історію нашого міста. Саме тут можна знайти інформацію про його становлення, появу перших поселень, флотські традиції та перші плавальні засоби, як надводні, так і інші, — розповів громадський діяч Тарас Кремінь.
За його словами, останніми роками в музеї оновлюють експозиції, відкривають нові зали та доповнюють колекцію новими експонатами.
— За цей короткий час, поки ми готували виставку, нам вдалося продовжити велику роботу, яку ми ведемо разом із колективом музею суднобудування і флоту, Миколаївського обласного краєзнавчого музею та органами влади. Йдеться про оновлення музейних залів, переосмислення експозицій і виконання закону про декомунізацію. З’являються нові цінні експонати, відкриваються нові зали. І я дуже радий, що за останні роки нам справді вдалося оновити, омолодити й освіжити експозицію. Ми робимо це для того, щоб музей залишався не лише туристичним магнітом, а й важливим свідченням того, що Миколаїв має геополітичне та стратегічне значення не тільки для Півдня України, а й для Європи, — додав Тарас Кремінь.
Своєю чергою, начальниця управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА Олена Буберенко розповіла, що до ювілею премії в області запланували серію культурних подій.
— Вчора (9 березня, – прим.) був день народження видатного генія українського народу, нашого пророка Тараса Григоровича Шевченка. Саме з цього ми розпочали цикл заходів, присвячених річниці створення найвищої премії в галузі літератури, культури та мистецтва Шевченківської премії. Тому протягом усього року в нас заплановані різні заходи, і цей план уже затверджений. У закладах культури, закладах освіти та вищих навчальних закладах відбуватимуться тематичні події. Я дуже рада, що цього року ми проводимо ці заходи не лише в Миколаївській області, а й разом із херсонцями. Адже хто, як не ми, має бути поруч із ними в такий час, — сказала Олена Буберенко.
— Взагалі наш музей люблять миколаївці, його люблять і іноземні гості, адже ми бачимо їхні очі, коли вони виходять із музею, вони в захваті. Наш музей люблять миколаївці, починаючи з двох років: ми проводимо для них екскурсії. До нас приходять і ветерани, і жителі міста, і військові, — зазначила завідувачка Миколаївського музею суднобудування і флоту Тетяна Мітковська.
Отже, серед тих, хто працював над створенням музею, був керівник будівничо-реставраційних робіт Олексій Шорін, архітекторка Київського проектно-реставраційного інституту Тамара Гусельникова, а також науковці Людмила Хлопинська та Галина Чередниченко.
Над художнім оформленням експозиції працювала творча група під керівництвом Михайло Озерний. Серед лауреатів премії також художники Юрій Стєшин та Віктор Семерньов — автор діорами «Будівництво кораблів на Миколаївському адміралтействі у кінці XVIII — на початку XIX століття».
Нагадаємо, у Миколаєві відбулася презентація книги Ганни Половенко «Життя як уламки скла», у якій письменниця ділиться особистими спогадами про життя під час війни. Презентація книги відбулася у Музеї суднобудування та флоту.
Під час презентації Ганна Половенко розповіла, що ніколи не планувала стати письменницею. Писати вона почала лише тоді, коли відчувала, що не може мовчати, щоб упорядкувати власні переживання та зафіксувати емоції, які «буквально розривали її зсередини».

















