«Епізод загострив проблему», — еколог про пиління шламу з Миколаївського глиноземного заводу

Вулиці села Лимани під Миколаєвом, оповиті пилінням зі шламових полів МГЗ. Фото з соцмереж

Пил зі шламосховищ Миколаївського глиноземного заводу потрапляє у повітря навіть при середній швидкості вітру, що для Миколаївщини не рідкість. Тому ситуація 26 квітня, коли під час штормового вітру почалося пиління зі шламосховищ, не є разовим епізодом. Але вона показова для того, щоб нарешті ситуацію зі шламом на МГЗ почали вирішувати.

Про це у коментарі «МикВісті» розказала завідувачка кафедри екології Навчально-наукового медичного інституту ЧНУ імені Петра Могили, докторка біологічних наук Людмила Григор'єва.

Зазначимо, що Людмила Григор'єва є авторкою прикладних науково-дослідних робіт «Розроблення методів і засобів закріплення і пилопригнічення пляжів шламосховища Миколаївського глиноземного заводу» (2004–2012 рр.).

Реклама

Науковиця розповіла, що з 2004 року, коли починали запускати друге шламосховище на МГЗ, залучили науковців, щоб знайти методи пилопригнічення і зменшення впливу пилу на довкілля. За словами науковиці, до війни питання щодо пилу зі шламосховищ підіймали часто, але після конфіскації заводу у держвласність проблема зависла.

— Коли відбулася націоналізація заводу, ми тоді написали від нашого університету листа з приводу того, щоб щось робити, адже ми маємо певний досвід. Жодної відповіді ми не отримали. Війна, — прокоментувала Людмила Григор'єва.

За її словами, перенесення пилу є небезпечним для довкілля.

— Те, що підійматися у повітря і переноситься з ним, пилові частинки, які містять частинки шламу, а у шламі є токсичні солі, є нетоксичні солі, сам пил дрібнодисперсний — це шкода довкіллю, — зазначила науковиця.

Вона пояснила, що з'ясовували, при якій швидкості вітру піднімається пил зі шламосхвищ. Дослідження показали, що навіть при середній швидкості вітру пил вже розноситься по навколишніх населених пунктах. Зокрема, у дослідження йшла мова про село Лупареве, яке розташоване поряд з підприємством.

— 3,8 м/с ми визначили як критичну швидкість вітру, тобто починаючи з якої вже відбувається підйом пилу. Далі ми досліджували гранулометричний склад цього шламу: розділяли його за фракціями. Для дихальної системи зрозуміло, що найнебезпечнішими є найдрібніші фракції, які будуть потрапляти у легеневу систему. Для фракції діаметром до 64 тисячних міліметра дефляція (перенесення частинок пилу — прим.) спостерігається при середній швидкості вітру 4 м/с. Це для нашого регіону зазвичай середня швидкість, тобто такий вітер часто спостерігається, — зазначила Людмила Григор'єва.

Еколог пояснила, що вдихання шламу може призвести до загострень хронічних респіраторних захворювань, а для когось, залежно від стану здоров'я, і до більш серйозних наслідків. Чим більша швидкість вітру і чим менше вологи, тим далі пил розноситься.

— Ми розраховували, що для відстані 5 км від шламосховища, по суті це Лупареве, вже при швидкості вітру 6,5 м/с, перевищувалася ГДК (гранично допустима концентрація — прим.) пилу в атмосферному повітрі. Тобто при перевищенні ГДК у повітрі, у даному випадку пилу, це вже дійсно будуть певні захворювання, пов'язані з бронхолегеневою системою, — пояснила еколог.

Завідувачка кафедри екології Навчально-наукового медичного інституту ЧНУ імені Петра Могили Людмила Григор’єва. Фото з сайту ЧНУ

Враховуючи, що шламосховища, де зберігається понад 48 мільйонів тонн шламу, розташовані поруч з Південним Бугом та Дніпро-Бузьким лиманом, і існує загроза також і забруднення води. «МикВісті» неодноразово писали про можливу екологічну катастрофу, яка може виникнути через ризики пиління шламу, а також витоку підшламових вод у Бузький лиман.

— Це все несе ризики, всі ці токсичні полютанти, які є в шламосховищі, вони через підземні води, а потім і у самому лимані (опиняються — прим.). Лиману, зрозуміло, що це шкодить, але це шкодить і нашій біоті. У нас і так біорізноманіття лиману зменшилося в рази. Все те, що є токсичним, потрібно прибирати, бо воно буде токсичним і для наземної, і для водної біоти, — пояснила науковиця.

Еколог звернула увагу, що ситуація 26 квітня не є разовим епізодом, коли вітер переносить пил зі шламосховищ.

— Він (епізод — прим.) просто загострив і показав наявність цієї проблеми. 26 квітня пориви були десь до 15 м/с. У нас навіть і 9-10 м/с теж не такі вже й рідкісні, особливо влітку, коли суховійні такі вітри дують. Тобто всі ці пилинки і переносяться, — зазначила еколог.

Вона наголосила, що від проблеми шламу не потрібно відвертатися, а навпаки треба залучити фахівців до її вирішення.

— Потрібно підійти обличчям до проблеми. Проблема є, не потрібно від неї відвертатися. Подія 26 квітня якраз і показала нам, що вже потрібно знову звернути увагу на неї… Я вважаю, ми не повинні чекати, що буде якийсь прорив цієї дамби самого шламосховища. Коли все це зі шламосховища посунеться у Дніпро-Бузький лиман, і тоді ми будемо визначати, скільки у нас чого загинуло. Ні. Потрібно зараз уже займатися цим питанням. Це нам загострило проблему. Тому хай збирають всіх, хто до цього долучений, у кого є якісь досвід, напрацювання і дійсно комплексно вирішувати питання, — зауважила Людмила Григор'єва.

Вона пояснила, що вивчала технологію відновлення поверхні шламосховища, щоб там могли вирощувати рослини.

— У нас є технологія, як з цього залуженого середовища створити таке, в якому зможуть зростати вже рослини. Тобто ремедіація — це відновлення поверхні. У цьому випадку — це залужена поверхня. У нас є технології, яким чином їх рекультивувати, щоб залужену поверхню перетворити на екологічне, чисте середовище. У нас підібрані трави, кущі. Також технологія включає саме, як робити прошарок для рослин, щоб вони могли зростати довго, — пояснила еколог.

Раніше повідомлялося, що Миколаївський глиноземний завод, який держава конфіскувала у російського олігарха Олега Дерипаски, не може забезпечити безперервну обробку двох шламосховищ під Миколаєвом через втрату статусу об’єкта критичної інфраструктури.

Після чого голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім повідомив, що займається вирішенням питання щодо передачі конфіскованому у держвласність глиноземному заводу (МГЗ) спеціальних машин, які потрібні для обслуговування двох шламосховищ.

Нагадаємо, за 2 роки після конфіскації Миколаївського глиноземного заводу Фонд держмайна нічого не зробив, щоб вирішити екологічну проблему зі шламом.

Детальніше про ситуацію на Миколаївському глиноземному заводі читайте в статті «У пастці стагнації: які шанси у Миколаївського глиноземного заводу після націоналізації».

Миколаївський глиноземний завод, архівне фото «МикВісті»

Миколаївський глиноземний завод — екологічна «бомба» уповільненої дії

Непрацюючий уже п‘ятий рік завод став в рази небезпечніше для навколишнього середовища, ніж за часів роботи на повну потужність. Таку позицію висловив очільник Державної екологічної інспекції Ігор Зубович у відповідь на інформаційний запит «МикВісті» щодо ситуації на МГЗ з початку повномасштабної війни.

Шламові полі необхідно постійно зволожувати та відкачувати підшламові води, щоб уникнути екологічної катастрофи, архівне фото МикВісті

Згідно з довідкою, яку «МикВісті» отримали від Державної екологічної інспекції, 19 липня 2022 року Миколаївський глиноземний завод повідомив про те, що через обстріли в районі шламосховища №2 ускладнена обробка поверхні укладеного червоного шламу у чашах шламосховища, через що виникли ризики пиління червоного шламу.

Через це підприємство обробляє лише третину площі шламосховища №2: «ведення бойових дій в районі розташування шламосховища №2 та ушкодження ліній системи пилопригнічення з утрудненням їх відновлення; відсутність можливості проведення обслуговування системи пилопригнічення у зв’язку з блокуванням рахунків підприємства. При цьому, обслуговування шламосховища №1 виконується у повному обсязі шляхом змочування території власними силами підприємства».

Двічі у серпні 2022, один раз у вересні 2022 та один раз у січні 2023 року МГЗ звітував про те, що внаслідок посилення швидкості вітру спостерігалось некероване пиління з якогось зі шламосховищ, що могло спричинити забруднення земельних ділянок за межами їх санітарно-захисної зони. Тоді підприємство задіяло в роботу систему пилопригнічення на шламосховищі №2.

Разом з тим, через нестачу персоналу, підприємство не змогло виконати роботи з пилопригнічення на пляжах шламосховища №1.

Неконтрольоване пиління шламу зі шламових полів підприємства продовжувало відбуватися і протягом 2023 року: у травні, липні, серпні (двічі) та вересні (4 рази).

До липня 2022 року роботи з обслуговування систем пилопригнічення шламосховища №2, у тому числі відновлення роботи системи після обстрілів, виконувала підрядна організація, яка припинила надавати послуги через те, що МГЗ майже пів року не платив їм за роботу.

Навесні 2023 року експлуатація на шламосховищах підприємства стала аварійною:

1. наповнення підшламовими водами робочої чаші шламосховища №1 перейшло допустимий рівень, що загрожує забрудненням акваторії Бузького лиману, що знаходиться в 300 метрах від шламового поля.
2. Критичний рівень накопичення підшламових від на шламосховищі №2, лужність яких вища, ніж у шламосховищі №1. Переповнення цього накопичувача призведе до забруднення прилеглих до нього сільськогосподарських земель.
3. Зберігається проблема значного пиління шламу на полі №2, що може спричинити забруднення повітря. Це пов’язано з тим, що там «сухий» метод накопичення, який вимагає постійного контролю та зволоження поверхні.
4. Спринклерна система пилопригнічення (необхідна для зволоження шламу), що діяла на підприємстві, за час бойових дій була пошкоджена та вийшла з ладу.

У липні 2025 року Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу проінформувала Міністра економіки і довкілля про те, що ситуація з відходами Миколаївського глиноземного заводу погіршується. Екологи попереджали про загрозу прориву шламосховищ і забруднення Бузького лиману.

Спершу стало відомо, що Фонд держмайна планує до липня 2026 року виставити на продаж Миколаївський глиноземний завод, конфіскований у російського олігарха Олега Дерипаски. Голова ФДМУ Дмитро Наталуха зазначив, що для МГЗ потрібно шукати зовнішнього інвестора, який може «дозволити собі не надто зважати на воєнні ризики» та «своїм прапором, громадянством може гарантувати безпеку активу». У якості потенційних можливих інвесторів голова Фонду держмайна назвав США та Індію.

Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) виставлять на продаж разом зі шламосховищами підприємства, де зберігаються відходи виробництва глинозему.

У квітні 2026 року у Фонді держмайна прокоментували ситуацію з пилінням червоного шламу зі шламосховищ «Миколаївського глиноземного заводу». Там зазначили, що знають про проблему і тримають на контролі. Заступник голови фонду Віталій Коваленко назвав інцидент «екстремальною аварійною кліматичною ситуацією».

Крім того, стало відомо, що МГЗ планують виставити на приватизацію у четвертому кварталі 2026 року.