У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину, що живе в сучасній Україні

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

У День Української Державності, 15 липня, Миколаївський обласний краєзнавчий музей запросив усіх, хто цікавиться історією України, на лекцію-дискусію «Русь — початок української державності». Її провів старший викладач Фахового коледжу Національного університету кораблебудування імені адмірала Макарова, історик і краєзнавець Владислав Мирун.

Про це повідомляє кореспондентка «МикВісті».

Відкриваючи захід, завідувачка відділу науково-освітньої роботи музею Антоніна Зимовнова наголосила, що День Української Державності є нагодою згадати витоки української державотворчої традиції, осмислити її історичний шлях і значення для сучасної України.

Під час лекції Владислав Мирун зосередився на періоді розквіту Русі наприкінці X - у середині XI століття, коли державою правили князь Володимир Великий та його син Ярослав Мудрий. Саме цей час, за словами історика, став визначальним для формування української державної традиції.

Лектор нагадав, що Русь як держава в сучасному розумінні почала формуватися за князювання Володимира Святославовича (980–1015). Водночас історія держави бере свій початок значно раніше. Назва «Русь», за однією з наукових версій, походить від слова «руси» — так називали купців-воїнів, які здійснювали далекі торговельні подорожі між Балтійським, Чорним і Каспійським морями. Більшість із них мали скандинавське походження, як і перші князі Русі.

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

Окрему увагу Владислав Мирун приділив процесу християнізації держави. Він зазначив, що його початок пов'язаний із княгинею Ольгою, а завершальним етапом стало Хрещення Русі у 988 році за князя Володимира Великого. Вибір саме візантійського християнства був закономірним, адже Русь підтримувала активні торговельні та політичні зв'язки з Візантійською імперією.

Прийняття християнства стало одним із найважливіших рішень в історії держави, нагадав лектор. Воно зміцнило владу князя, сприяло об'єднанню різних племен навколо спільної віри та єдиного правителя, забезпечило рівноправні відносини з Візантією й іншими християнськими країнами Європи, підвищило роль дипломатії у міжнародних відносинах. Водночас почалося формування церковної організації, активно розвивалися освіта, писемність, архітектура та мистецтво.

Саме за Володимира Великого розпочалося карбування перших власних монет — златників і срібників, — на яких було зображено тризуб — родовий знак династії Рюриковичів. Згодом він став державним гербом незалежної України. У цей же період поширюється письмо на основі кирилиці, а в Києві зводять перший кам'яний храм держави — Десятинну церкву Богородиці.

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

Не менш вагомим, за словами лектора, був внесок Ярослава Мудрого, за правління якого Русь досягла найбільшого політичного та культурного піднесення. Саме тоді було створено перший збірник руських законів — «Руську правду». Її найдавніша частина — «Правда Ярослава» — кодифікувала норми звичаєвого права та складалася з 18 статей.

За князя Ярослава у Києві постали Софійський собор, Золоті ворота та Печерський монастир. Софія Київська й сьогодні залишається однією з найвидатніших духовних і культурних пам'яток України, а її мозаїки є найдавнішими з тих, що збереглися на території колишньої Русі.

Ознакою високого рівня розвитку культури стала й знаменита бібліотека Ярослава Мудрого, яка налічувала близько 900 рукописних книг. При ній діяла майстерня з переписування рукописів, що свідчить про поширення грамотності та книжної культури.

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

Значних успіхів князь досяг і в міжнародній політиці. Завдяки шлюбам своїх дітей із представниками королівських династій Європи Ярослав Мудрий отримав від істориків промовисте прізвисько — «тесть Європи».

Владислав Мирун також звернув увагу слухачів на спадщину Русі, яка збереглася в сучасній Україні. Саме тоді було зроблено цивілізаційний вибір на користь християнства, Київ став політичним і культурним центром українських земель більш ніж на тисячу років, тризуб з родового знака Рюриковичів перетворився на Державний герб України, а назва національної валюти — гривня — походить ще з часів Русі. Крім того, історик нагадав, що назва «Україна» вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1187 роком.

Підсумовуючи лекцію, Владислав Мирун навів слова літописця, який образно охарактеризував внесок двох великих князів у розвиток держави:

«Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки», — нагадав лектор.

Після завершення лекції присутні поставили історикові запитання та поцікавилися науковими джерелами, якими він користувався під час її підготовки.

У Миколаєві до Дня Української Державності говорили про витоки Русі та спадщину. Фото: МикВісті

На завершення заходу директорка Миколаївського обласного краєзнавчого музею Катерина Барбаянова подарувала Владиславу Мируну книгу «Історія Миколаївського обласного краєзнавчого музею та його колекцій», що була видана накладом лише 100 примірників.

Нагадаємо, у Миколаївському обласному художньому музеї імені В. В. Верещагіна відкрили виставку «Світ без війни». В експозиції можна побачити живописні та скульптурні твори українських і зарубіжних митців XVIII, XX і XXI століть.