У селі залишилось чоловік 20 і воно не розміноване: як живе Партизанське, що на Миколаївщини

Село Партизанське Первомайської селищної громади, що на Миколаївщині, майже зруйноване. Населений пункт був прифронтовим. До початку повномасштабної війни в ньому проживали близько 800 людей.

Про це розповів місцевий житель Віталій Бурбицький, передає Суспільне.

З початком повномасштабної війни чоловік повернувся з Миколаєва в село до матері. Каже, думав, там буде спокійніше.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

— Десь у середині березня, ближче до двадцятих чисел почали обстрілювати село. Я так розумію, з мінометів, — розповідає Віталій Бурбицький.

Далі, за словами місцевих, росіяни захопили міст, який з'єднував Партизанське та Благодатне, що належать до одного старостинського округу.

— Люди, які на окраїнах села жили, казали, що ходили ДРГ. П'ять-вісім людей, російських військових. Ходили й запитували, як проїхати, де можна взяти їжу, — розповідає Віталій Бурбицький.

З початком обстрілів з матір'ю жили в підвалі, каже Віталій. Далі українські військові, які зайшли в село, закликали місцевих евакуюватися.

— Люди самі виїжджали. Хто як міг. По п'ять, по шість людей в авто, в кого воно було. З сусідами домовлялися і виїжджали, — розповідає Віталій Бурбицький.

З сусідами наприкінці березня виїхав і Віталій. Ще одна місцева жителька Анжела говорить, на початку повномасштабної війни з забезпеченням проблем не було.

—В нас хлопці виїжджали, хліб купували. Село було згуртоване. Купили, привезли", — каже Анжела Яремко.

Анжела Яремко

Жінка згадує, як поїхали в Снігурівку за харчами ще до окупації населеного пункту. На шляху зустріли російську колону техніки.

—Вони виїжджали із села Червоного на асфальт. І тут на тебе автоматна черга. Ми пригальмували. Ми, мабуть, годину чекали, поки вони проїдуть, — каже Анжела Яремко.

Попри спроби росіян, Партизанське так і не було окуповане. Станом на 9 грудня в Партизанському залишаються нерозірвані снаряди, якими російські війська обстрілювали населений пункт.

— У Партизанському зараз живе, мабуть, чоловік 20. Село – не розміноване. Я не знаю, як бути. Було поранено двоє і загинув один житель села нашого", — каже староста села Раїса Шульга

У селі зруйновано 220 будинків, школа, сільрада, медична установа та бібліотека. Відсутні мобільний зв'язок, електро-, газо- і водопостачання.