Для порятунку життя: вчені виявили, що мурахи ампутують кінцівки пораненим товаришам

Мурахи ампутують кінцівки товаришам / Фото: Reuters

Науковці виявили, що деякі мурахи ампутують кінцівки пораненим товаришам, щоб врятувати їм життя, причому ампутацію завжди проводять самиці. Вони здатні визначити тип рани та відповідним чином підлаштувати своє лікування.

Така поведінка була задокументована у флоридських мурах-теслярів, що мешкають на південному сході США, дослідження опублікували у журналі Current Biology, повідомляє Reuters.

Зазначається, що мурахи-теслярі — це червонувато-коричневі мурахи розміром близько 1,5 сантиметри, які водяться у гнилій деревині та активно захищають свій дім від мурашиних колоній суперників, а тому іноді отримують «бойові поранення».

Реклама

Ці мурахи лікували поранені кінцівки сусідів по мурашнику, очищаючи рану ротом або відкушуючи пошкоджену кінцівку.

«У цьому дослідженні ми вперше описуємо, як тварина, що не є людиною, використовує ампутацію іншої особини, щоб врятувати життя. Я переконаний, що можна сміливо стверджувати, що мурашина «медична система» для надання допомоги пораненим є найдосконалішою у тваринному світі, з якою конкурує лише наша власна», — сказав ентомолог з Вюрцбурзького університету в Німеччині Ерік Франк.

Команда вчених спостерігала за мурахами в лабораторних умовах. Дослідники вивчали травми верхньої частини ноги (стегна) і нижньої (гомілки). Такі травми часто отримують мурахи різних видів під час бійок, полювання або сутичок з хижаками.

Цікаво, що комахи не завжди вдавалися до ампутації кінцівок. Вибір способу «лікування» у тварин залежав, зокрема, від локалізації травми. Якщо рана була високо — кінцівку ампутували, а якщо низько — ні.

«Коли мурахи були поранені на рівні стегнової кістки, сусіди по гнізду ампутували їх у 76% випадків. На противагу цьому, у мурах, які отримали поранення гомілки, ампутація не відбулася жодного разу», — йдеться в дослідженні.

За словами вчених, вибір лікування повʼязаний з потоком гемолімфи — синювато-зеленуватої рідини, еквівалентної крові у більшості безхребетних.

«Вони обирають між тим, щоб ампутувати ногу чи витратити більше часу на догляд за раною. Як вони це вирішують, ми не знаємо. Але ми знаємо, чому лікування відрізняється», — каже Ерік Франк.

При пораненнях нижче по нозі потік гемолімфи збільшується, а це означає, що патогенні мікроорганізми потрапляють в організм вже через пʼять хвилин. Тоді ампутації мурахам не допоможуть.

Натомість поранення, розташовані вище по нозі, мають набагато повільніший потік гемолімфи, що дає достатньо часу для своєчасної та ефективної ампутації, пояснюють науковці.

В обох випадках мурахи спочатку вилизували й очищали рану, ймовірно, висмоктуючи інфіковану гемолімфу. Потім вони поступово відкушували частинки травмованої ноги, поки її не вдавалося відгризти повністю.

Процес ампутації займав щонайменше 40 хвилин, а іноді й понад три години. Цікаво, що при ампутації після поранення верхньої частини гомілки рівень виживання мурах становив близько 90-95%, порівняно з 40% без втручання.

При пораненнях гомілки, після яких мурахи лише очищували рану, рівень виживання становив близько 75%, а якщо рани не лікували, — то 15%.

Мурахи мають шість ніг, тому після втрати однієї з них тварини залишаються повністю функціональними.

Нагадаємо, вчені зафіксували момент, коли орангутан прикладав до рани лікарську рослину. Раніше таку поведінку помічали лише у шимпанзе.