• четвер

    21 листопада, 2024

  • Похмуро

    Миколаїв

  • 21 листопада , 2024 листопада

  • Миколаїв • Похмуро

Екстремальна спека. Що відбувається з кліматом в Миколаєві? Пояснюємо

Липень 2024 року приніс Миколаєву аномально високі температури, які суттєво позначилися на екологічній ситуації міста. Цей екстремальний температурний режим створив не лише дискомфорт для мешканців, але й серйозні проблеми для міської екосистеми. У липні миколаївські рятувальники майже щодня звітували про займання сухостою, чагарників та іншого на відкритих територіях та зауважували про найвищий рівень пожежної небезпеки. І якщо офіційно рекордна температура сягала рекордних 42 градуси, то фактично повітря на вулицях прогрівалось до 60 градусів за Цельсієм.

На Миколаївщині в липні 2024 року зафіксовано багато пожеж на полях, фото ДСНСНа Миколаївщині в липні 2024 року зафіксовано багато пожеж на полях, фото ДСНС

Окрім цього, представники миколаївської держекоінспекції декілька раз звітували про те, що через аномальну спеку у річці Південний Буг фіксували мор риби, ще декілька таких випадків впродовж місяця було зафіксовано на території Хаджибейського лиману. 

Що відбувається з кліматом, як спека впливає на Миколаїв та чи можна адаптуватися до такої погоди — пояснюють «НикВести».

Як екстремальна спека впливає на екосистему Миколаєва?

З цим питанням ми звернулись до завідувачки кафедри екології медінституту Чорноморського національного університету імені Петра Могили Людмили Григор'євої. За її словами, основними чинниками екстремальної спеки є глобальні кліматичні зміни, що викликані численними викидами парникових газів. Цей тренд спостерігається не лише в Україні, але й у Європі в цілому. 

— Екосистема Миколаєва, як міська екосистема, включає в себе як біотичні, так і абіотичні компоненти. В умовах аномальної спеки можуть бути порушені природні процеси, що вплине на рослинний та тваринний світ. Високі температури можуть викликати стрес у рослин, ведучи до зниження їхньої продуктивності та здоров'я. Тваринний світ також може постраждати, адже зміни в навколишньому середовищі можуть вплинути на їхнє середовище проживання і харчування. Однак, на жаль, на цей момент немає конкретних даних щодо спостережень за флорою та фауною Миколаєва під час аномальної спеки, — зазначає Людмила Григор’єва.

Екологиня також підкреслює, що промислове забруднення та інтенсивна забудова також сприяють підвищенню температури. Вона відзначає, що хоч війна вплинула на зменшення промислових викидів, але відсутність достатньої зеленої інфраструктури залишається проблемою. 

Чому міста повинні розробляти плани з адаптації до зміни клімату?

Один з пляжів в Миколаєві у липні 2024, фото: «НикВести»Один з пляжів в Миколаєві у липні 2024, фото: «НикВести»

Екологічна директорка ГО SaveDnipro Анастасія Скок в коментарі «НикВести» зауважила, що зміна клімату є важливим викликом для України, зокрема для півдня країни, де Миколаїв є одним з найбільш постраждалих регіонів. 

Вона відзначає, що сільське господарство змушене адаптуватися до нових умов, а міста повинні розробляти плани з адаптації до зміни клімату. Важливо враховувати глобальні тренди та впроваджувати ефективні заходи для пом’якшення наслідків кліматичних змін.

—  Адаптація до зміни клімату — не новий, але важливий виклик і задача для України, навіть в умовах війни.  Світовий тренд на підвищення середньорічної температури повітря так само спостерігається і в Україні. Під час підписання Паризької угоди ціллю було затримати це підвищення в межах 1,5 градуса до 2030 року. В 2024 році перевищення вже досягнуло 1,6 градуси Цельсія. Світ не вчиться на своїх помилках. Таким чином, з наслідками зміну клімату зіткнулась і Україна, оскільки наш помірний клімат з сніжною зимою та помірним літом перетворився на майже субтропічний (колись характерний для південної Європи — Італія, Греція тощо). Тепер ми маємо малосніжну зиму, дощове міжсезоння та спекотне літо із критично високою температурою повітря. Першим регіоном, який відчуває на собі ці наслідки став південь України. Крим, Одеська, Херсонська та Миколаївська області вже зараз б'ють усі температурні рекорди. Сільське господарство змушене переналаштовуватись на нові культури, парки та ліси не отримують достатньої вологи та всихають, а коли багаточисельні річки регіону всихають безповоротно. Великі міста та обласні центри мають розробити плани з адаптації до зміни клімату та негайно вживати заходів.

Нещодавно також ГО SaveDniprо презентувало у Миколаєві аналітичний звіт дослідження екології Миколаєва, де вказало, що особливості змін температурного режиму чи кліматичних умов є чинниками значного впливу на локальну екологічну ситуацію, а також наскрізними факторами майже в усіх категоріях аналізу.  

Посушливий клімат та недостатня кількість опадів спричиняє зниження рівня води в водоймах.

Зміни клімату в Миколаєві: втрати зелених зон, скорочення водних ресурсів та вплив на агрогосподарство

Від екстремальної спеки страждають посіви соняшнику на півдні, архівне фото: SuperAgronom.comВід екстремальної спеки страждають посіви соняшнику на півдні, архівне фото: SuperAgronom.com

Експерти ГО SaveDniprо порівняли супутникові дані LANDSAT згідно з якими у 2001 році місто мало значну кількість зелених насаджень та відкритих водойм (блакитне, жовте), що забезпечувало накопичення вологи та прохолоду. У 2024 році, ситуація кардинально змінилася: кількість зелених зон зменшилася, а відкриті водойми, які раніше були помітні на супутникових знімках, майже зникли.

— Більш як за 20 років традиційно посушливий клімат південного регіону отримав своє: Миколаїв має недостатні запаси прісної питної води в перерахунку на одного мешканця, — зауважують експерти. 

Крім того, за словами експертів, важливою зміною, що спостерігається на мапі, є значне звуження русла Бузького лиману. Причина цього полягає у зміні клімату в регіоні з помірного до більш посушливого. З роками у майбутньому спостерігатиметься подальше звуження гирла, а також обміління лиману.  

Посушлива погода та аномальна спека також значно вплинула на кількість врожаю. Наприклад, виконуюча обов'язки начальника Вознесенської райадміністрації Антоніна Шарата повідомила, що цьогорічний урожай ранніх зернових зменшився на 114 тисяч тонн у порівнянні з минулим роком. Очікується, що через посушливі умови врожайність соняшнику зменшиться на третину.

— В районі завершили збирання ранніх зернових. На сьогоднішній день зібрано 535 тисяч тонн зернових при урожайності 30,8 центнерів з гектара. На жаль, погодні умови далися взнаки, і осінньо-зимовий період, і весняний, і посушлива погода не сприяла значному врожаю, і маємо зменшення проти минулого року на 114 тисяч тонн ранніх зернових менше. Зараз аграрії працюють на підготовку грунту до посіву озимих культур під урожай 2025 року, а також готуються до збирання пізніх зернових, зокрема кукурудзи, а також соняшника. Знову ж таки, посушлива погода, відсутність дощів далися взнаки, і вже зараз аграрії очікують значне зменшення врожайності, зокрема соняшнику, на третину, — сказала вона. 

Нові температурні рекорди у Миколаєві, зелені ініціативи та стратегії адаптації

Наприкінці липня в центрі Миколаєва з‘явились рамки-розпилювачі з водою, фото пресслужби міського голови МиколаєваНаприкінці липня в центрі Миколаєва з‘явились рамки-розпилювачі з водою, фото пресслужби міського голови Миколаєва

Провідний синоптик Миколаївського гідрометцентру, Аліна Пилипенко, також в коментарі «НикВести» підтвердила, що високі температури цього літа є результатом як глобальних, так і локальних кліматичних змін. Нинішній температурний рекорд у Миколаєві склав 41,6°C, перевищивши попередній рекорд 1998 року. Частота таких аномалій зростає, і це є одним з проявів зміни клімату.

— Ми ведемо спостереження по області і по місту Миколаєву, там різні періоди. Наприклад, по Миколаєву це вже близько 80 років ведуться спостереження. І попереднє рекордне значення по місту у нас було у 1998 році, тоді у нас було 41,1 градусів спеки, і в цьому році ми побили рекорд у нас була температура на рівні 41,6 градусів. Тобто, є роки більш тепліші, є більш холодніші, але рекорди були. І ми в цьому році, особливо в цьому місяці, ми їх дуже багато перевищили, – розповіла Аліна Пилипенко.

Екологиня Людмила Григорьєва зазначає, що для поліпшення екологічної ситуації потрібно розвивати зелені зони, такі як парки і сквери, а також впроваджувати сучасні методи озеленення, як-от використання очищеної дощової води.

— Урбанізація та промислове забруднення також є важливими антропогенними факторами, які впливають на підвищення температури в місті. Незважаючи на те, що частина промислових підприємств зупинена або працює на зниженій потужності через війну, урбанізація та забруднення залишаються проблемами. Для зменшення негативних наслідків важливо впроваджувати заходи, спрямовані на покращення міської екосистеми. Це включає озеленення території міста, створення паркових зон, скверів, фонтанів та використання очищеної дощової води для поливу зелених насаджень. Приклади успішного озеленення міст можна знайти в Китаї, де міста перетворюються на зелені сади, — зазначає вона. 

Екстремальна спека в Миколаєві у липні 2024, фото НикВестиЕкстремальна спека в Миколаєві у липні 2024, фото НикВести

Крім цього на вулицях міста в кінці липня, уже коли аномальна спека трохи спала, місцева влада встановила рамки-розпилювачі з водою, аби миколаївці мали змогу охолонути. Про це повідомив мер Миколаєва Олександр Сєнкевич.

— Миколаївці, особливо найменші, вже зацінили ось такі рамки встановлені у Серці міста, дитячому містечку «Казка», каштановому сквері, Флотському бульварі, вулиця Соборній та у парку «Ліски», — написав мер Миколаєва Олександр Сєнкевич. 

До того ж раніше міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець повідомляв, що в трьох експериментальних регіонах країни ведеться робота над створенням стратегій пристосування до високих температур. Ці області розробляють комплекс заходів для протидії наслідкам спекотної погоди.

— Ми працюємо з трьома областями — Миколаївська, Івано-Франківська та Львівська, розробляємо з ними стратегію адаптації до змін клімату саме по цих трьох пілотних областях. Маємо певні 3 сценарії, які будуть, і розробляємо заходи — як розвиватися і зростати в таких кліматичних умовах, — розповів Руслан Стрілець.

Аліна Квітко, НикВести

партнерство
Fight for Facts

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Реклама

Читайте також: