«Ми знали, що про нас не забули», — жителі Херсону поділилися емоціями від звільнення міста

Жителі деокупованого Херсону розповіли, що не сумнівалися у звільненні міста Збройними силами України.

Про це йде мова у репортажі журналістів hromadske Насті Станко та Коляна Пастико. 

Після відступу росіян Херсон залишився без світла, води і газу, але третю добу на головній площі міста — дискотека з «переможним» репертуаром. Місцеві обіймають кожного військового, молодь бере автографи на згадку. Всюди — українська символіка.

Росіяни, відступаючи, обстріляли лінії електропередач. Немає також звʼязку. Ловить лише російський і лише на набережній біля Дніпра, яке тепер і є лінією фронту. В Херсоні тихо, але вранці мешканці ще чули прильоти на околиці. Місцеві розуміють, що Херсон ще можуть обстрілювати з ще окупованої частини області. Але кажуть, що найгірше для них, а саме 255 днів окупації — позаду.

— Ви не розумієте як це важко було, але ми знали, що нас не забули, що ви прийдете за нами. Ми вас любимо. Бережи вас Боже. Ми вас дуже чекали, – каже жителька Херсону. 

Вона також розповіла, що під час окупації було найважче: «Найстрашніше для нас було, що нас забули. Коли щось гепало, коли були вибухи – ми не боялися цього, ми знали, що наші десь поряд, що нас не забули. Коли була тиша, влітку–початок осені, це було дуже страшно. Ми боялись, що за нами не прийдуть. Страшно було коли з'явилися кадирівці, боялися вийти на вулицю. Мою знайому забрали тільки за те, що її сусідка оговорила – вона відсиділа в них 19 днів і її там вбили». 

Жінка додала, що російські окупанти також били жителів Херсону за те, що ті розмовляють українською мовою. 

— Така радість, без сліз на очах це не вимовити. Ми так вас чекали, – ділиться своїми емоціями ще одна жителька звільненого Херсону.  

— Ми дуже щасливі, третій день плачемо від щастя. Тяжко, звісно, води немає, світла. Якось поки трошки виживаємо, є технічна вода, ліхтарики. Нічого, виживемо. Не вперше. Ми така нація, що нас ніхто не переможе, – каже ще одна жителька.  

Діти також діляться своїми враженнями від звільнення Херсону: «Було не солодко, тому що ми жили під чужим прапором, хотіли під своїм». 

— Чекаємо Зеленського. Найкрутіший – він: тому що він справедливий і не старий ще, – кажуть підлітки. 

Напередодні, 11 листопада, ЗСУ зайшли у Херсон, який був окупований з перших днів повномасштабної війни Росії проти України. У місті замайоріли українські прапори, в тому числі над будівлею ОДА.

Президент України Володимир Зеленський надвечір підтвердив, що ЗСУ звільняють Херсон. Але, зазначив він, місто ще не повністю зачищене від російських окупантів. У Міноборони зазначають, що зачистка міста може тривати кілька тижнів.

Загалом станом на ранок 12 листопада ЗСУ звільнили понад 3 тисячі квадратних кілометрів на півдні. За даними Генштабу, українські сили вже дійшли річки Дніпро в окремих районах Херсонської області.

9 листопада міністр оборони РФ Сергію Шойгу на пропозицію командувача російського вторгнення в Україну генерала Сергія Суровікіна наказав відвести російські війська з окупованого Херсона на лівий берег Дніпра. Це рішення пояснили неможливістю повноцінного забезпечення міста та нібито бажанням зберегти життя російських солдатів.

Вранці 11 листопада Міноборони РФ прозвітувало про відступ із Херсона. У відомстві заявили, що всього на лівий берег Дніпра було виведено нібито понад 30 тисяч російських військовослужбовців та близько 5 тисяч одиниць озброєнь та військової техніки.