«Бути першим виходить не завжди, беріть унікальністю»: SMM-експертка розповіла миколаївським медійникам про тренди соцмереж для ЗМІ

SMM-спеціалістка Єлизавети Москвіна, фото: Медіабаза Миколаїв

У журналістському хабі Інституту масової інформації «Медіабаза. Миколаїв» у пʼятницю, 26 січня, пройшов тренінг про дистрибуцію та алгоритми соціальних мереж у роботі медіа від SMM-спеціалістки видань «Преступности.НЕТ» та «Вільного радіо» Єлизавети Москвіної.

Про це повідомляє кореспондент «НикВести».

Останні роки соціальні мережі виступають у вигляді інструмента для медійників, орієнтованого, зокрема, на залучення додаткової аудиторії, впізнаваності та взаємодії з читачами. Окрім того, сторінки видання у соціальних мережах створюють незалежну від сайту спільноту, що існує наче окремий організм.

Підтримай тих, хто щодня тримає місто в курсі

Клуб МикВісті — місце, де читач і редакція по один бік.

Учасники мають закритий чат, ексклюзивну розсилку із залаштунків життя журналістів, бачать новини раніше й впливають на зміни.

Приєднуйся. Разом тримаємо місто світлим

Одноразова підтримка Підписка місячна

₴ 50 ₴ 100 ₴ 500

Підтримати

₴ 100 ₴ 250 ₴ 500

Безпечна оплата

Отримувачем внесків є ГО «Миколаївський Медіа Хаб» (ЄДРПОУ 45160758). Здійснюючи внесок, ви підтверджуєте згоду з тим, що внесена сума не підлягає поверненню та може бути використана ГО «Миколаївський Медіа Хаб» на реалізацію статутної діяльності, що включає підтримку незалежної журналістики та створення суспільно важливого контенту. Публічна оферта.

Самі соцмережі завжди просувають тих, хто найбільш оперативний, розповідає Єлизавета Москвіна.

— Припустимо, що о шостій вечора вийшла новина про обмін військовополоненими. Уявіть собі картину, що у соцмережі поступає велика кількість дописів з плюс-мінус однаковими ключовими словами, і їй (соціальній мережі, — прим.) потрібно обрати, кого просувати. Звісно, вона просуне тих, хто швидше напише, — запевняє спеціалістка.

Журналістські матеріали, які виходять на сайті видання потребують обовʼязкового перепакування під відповідну соцмережу. Саме цим і займається SMM-спеціаліст у ЗМІ.

Миколаївські медійники на тренінгу, фото: Медіабаза Миколаїв

Миколаївські медійники на тренінгу, фото: Медіабаза Миколаїв

Миколаївські медійники на тренінгу, фото: Медіабаза Миколаїв

Якщо у редакції відсутній SMM-ник, виникає ситуація, коли аудиторія не розуміє, що до неї намагається донести редакція. 

— Нерозуміння алгоритмів платформи, цільової аудиторії та відсутність адаптації контенту може призвести до втрати підписників, — каже Єлизавета Москвіна.

Боротись з алгоритамим плтформ можливо, для цього потрібно дотримуватись важливих чинників: 

• постити у активний для аудиторії час (статистика);

• повторювати вдалий контент;

• просити підтримки лайками, коментами, репостами;

• поширювати дописи в місцеві групи (розслідування, інтерв’ю тощо)

• не редагувати пост одразу і не додавати одразу наступний;

• взаємодіяти з аудиторією;

• бути обережним з sensitive content та авторськими правами (музика).

Оперативність один з головних стандартів у журналістиці. Проте бути першим виходить не завжди, тому «вести за собою» читача можна, якщо ви автори унікального контенту.

— Instagram про лайф-контент, розваги, відео-reels. Тут можна і почитати, але не щось довге. Люди сюди заходять відпочити, розслабитися, погортати фоточки. Тут працюють картки, reels, кепшн, бліц-опитування. Facebook про довгі тексти, лонгріди, думки людей, експертність. Це має бути цікавий текст. Тут сидить більш зріла аудиторія. Telegram — це швидкі новини, але бути швидким не завжди виходить, тому видання може бути унікальним і брати власною подачею. Я найбільше люблю TikTok, як би його не любили інші медіа. Тут можна залучати трафік на сайт, але краще використовувати як окремий майданчик, — додає дівчина.

Нагадаємо, в хабі «Медіабаза. Миколаїв» пройшов тренінг для журналістів про ризики роботи на забруднених вибухонебезпечними залишками війни територіях. 

Також у хабі журналісти Іван Антипенко («Радіо Свобода», «Ґрунт») та Дмитро Шеремет («Радіо Свобода»,«Новини Приазов‘я») разом зі студентами-журналістами розбирали особливість та поведінку роботи медійників на звільнених територіях.