Укриття у школах: чим Миколаєву буде корисний досвід Українки

Укриття в одній з миколаївських шкіл. Архівне фото «НикВести»

Востаннє миколаївські школярі сиділи за партами 23 лютого 2022 року. Через постійні ракетні обстріли та тривалі артилерійські удари по місту питання відновлення очного навчання навіть не виникало. Однак після звільнення Херсона від російських окупантів та витіснення їх на лівий берег Дніпра в Миколаєві стало безпечніше, а міська влада заговорила про можливе повернення до офлайн-навчання.

Та через відсутність надійних укриттів переважна більшість шкіл виявилася неготовою до початку навчального року 2023/2024. Нещодавно у міськраді знову почали обговорювати можливе повернення учнів за парти, тепер вже з наступного навчального року. Тим часом у місті намагаються привести до ладу якомога більше шкільних укриттів. Зробити це в бажаних об’ємах складно: десь через брак коштів, десь через відсутність необхідних для облаштування захистку умов.

Розповідаємо, який стан справ сьогодні, як у ліцеї на Київщині вирішили проблему облаштування сховища для учнів, коли в школі його зробити було неможливо, та хто допомагає українським освітнім закладам ремонтувати укриття.

Що з укриттями в школах Миколаєва?

Світлана Анатоліївна — директорка однієї з гімназій міста, в якій нещодавно відремонтували укриття. Вона зазначає, що педагогічний колектив з нетерпінням чекає дозволу на офлайн навчання, адже дистанційний формат впливає на результати учнів та є незручним для багатьох батьків і вчителів.

Нещодавно облаштоване укриття у гімназії. Фото: НикВести

Нещодавно облаштоване укриття у гімназії. Фото: НикВести

Нещодавно облаштоване укриття у гімназії. Фото: НикВести

«Все залежить від мотивації кожного учня, його батьків. Але взагалі — складно. Тому що немає живої комунікації, дещо учні можуть не зрозуміти на уроці, а час вчителів обмежений. Ми після уроків, у вільний час, проводимо консультації для тих, хто щось не зрозумів, однак цією можливістю користуються не всі. Переважна більшість батьків приділяє більше уваги зараз, наприклад, спортивному розвитку дітей. Бо вони мають можливість відвідувати спортивні школи та гуртки. Батьки пояснюють, що таким чином намагаються зменшити кількість стресу у дитини, зайняти її чимось, оскільки вона не ходить до школи. А є батьки, які працюють на кількох роботах, а діти залишаються самі. І ця безконтрольність породжує невмотивованість учнів. Складно», — говорить Світлана Анатоліївна.

Вона додає, що дехто з учнів зараз знаходиться у сільській місцевості та має проблеми з доступом до гаджетів і швидкого інтернету.

Крім того, деякі батьки були навіть змушені покинути роботу, аби сидіти на онлайн-заняттях зі своїми першокласниками, оскільки такі маленькі діти ще не можуть самостійно навчатися дистанційно.

Укриття, яке облаштували в гімназії, розраховане на 400 людей.

«Коли нам дозволять працювати офлайн, ми працюватимемо за змішаною системою. Тиждень частина класів навчатиметься у школі, в стінах укриття, наступного — відпрацьовуватимуть самостійно. Хоч так. Це буде краще, ніж зараз», — говорить вона.

В укритті обладнали кабінети, щоб мати можливість проводити заняття безпосередньо там.

«Ми дуже сподіваємося, що питання вирішиться і очне навчання відновлять. Бо спочатку у нас було півтора роки ковіду, два роки триває війна… Ми дуже хочемо повернутися до мирного життя, зберігаємо все, що у нас є, намагаємося поновлювати базу та чекаємо», — резюмує директорка.

За даними управління освіти Миколаївської міськради, станом на 14 лютого укриття облаштували у 21 закладі загальної середньої освіти. Це 10 ліцеїв та 11 гімназій - приблизно 31% від усіх шкіл Миколаєва.

Облаштовані укриття в миколаївських школах. Архівні фото «НикВести»

Облаштовані укриття в миколаївських школах. Архівні фото «НикВести»

Облаштовані укриття в миколаївських школах. Архівні фото «НикВести»

Наразі добігають кінця роботи ще у двох закладах. Окрім них, до кінця 2024 року планується облаштувати укриття у семи школах.

Зазвичай миколаївські школи не мають протирадіаційних укриттів чи бомбосховищ, тому в укриття переоблаштовують підвальні приміщення. Після необхідних покращень та ремонтів вони отримують статус найпростіших укриттів, тобто таких, де діти та освітяни можуть перебувати під час повітряних тривог.

Фінансують роботи за рахунок міського бюджету та донорів. Зокрема:

• міжнародний комітет Червоного Хреста  облаштував найпростіші укриття у двох закладах;
• французька гуманітарна організація ACTED  відремонтувала укриття в одному з ліцеїв міста;
• міжнародна гуманітарна організація Save the children  проводить роботи одній з гімназій та планує облаштування  укриттів ще в чотирьох;
• благодійний фонд SavED – зробив укриття у двох закладах та проводить роботи ще в одному;
• UNICEF обладнав укриття в двох ліцеях та гімназії.

На жаль, не всі школи міста мають придатні підвали. Згідно з вимогами Держслужби з надзвичайних ситуацій, у таких випадках укриття можна влаштувати на цокольному чи першому поверсі, за умови встановлення огороджувальних будівельних конструкцій.

Ще перед початком поточного навчального року заступник міського голови Анатолій Петров повідомляв, що ДСНС об‘їжджає заклади та перевіряє їх на можливість влаштування таких укриттів.

«Десь можна облаштувати якесь крило першого поверху. Є напівцокольні приміщення — якщо ми закладемо вікна піском і відповідно до рекомендацій, то тоді можна буде відкривати й ці заклади. Поки плануємо половину — далі буде видно. Конкретну цифру по перших поверхах я не назву, близько 10 шкіл, може більше», — казав він у коментарі «НикВести».

В результаті у 2023 році школи так і не відкрили для очного навчання  через загрозу балістики, але почали облаштовувати укриття.

Разом з тим, не усіх батьків влаштовують закладені піском перші поверхи або напівпідвали. Альтернативний варіант — будівництво окремого капітального укриття поруч зі школою. В Миколаєві таких поки немає.

Укриття подвійного призначення

Проте приклад такого укриття існує в Українці Київської області. До цього в місті взагалі не було жодного укриття, на що скаржилися місцеві мешканці. Водночас облаштувати повноцінне підземне сховище, наприклад, в якомусь підвалі, змоги також не було, оскільки в Українці дуже близько до поверхні розташовані ґрунтові води. Тому в місті почали шукати альтернативу.

У якості укриття вирішили зводити окрему будівлю на території Академічного ліцею № 1. Коштувало це міському бюджету близько 40 мільйонів гривень.

Укриття в Українці. Фото: Медіаархів міста Вишневе

«Це був певний виклик. Часу було обмаль. Проєктування почали в березні, будівництво у травні», — розповідав мер Олександр Туренко під час відкриття об’єкту вже у листопаді.

Таким чином побудувати та повністю облаштувати сховище вдалося всього за 5 місяців. Це був перший об'єкт такої складності та перший досвід такого будівництва в Українці.

Загальна площа укриття становить 634 квадратних метри. Всередині воно більше нагадує ще одну школу: багато кабінетів, спортивні зали, потужна вентиляція, індивідуальний тепловий пункт, санвузли, душові та вбиральні. Скляні елементи будівлі захистили бронебійною плівкою, після сигналу «Повітряна тривога» двері сховища відкриваються автоматично. В усіх приміщеннях встановлені динаміки, під’єднані до загальної системи оповіщення. Укриття має резервне живлення – генератор. Він розрахований на 48-годинну роботу при повному блекауті.

Укриття в Українці. Санвузел. Зображення: Тимур Ткаченко

Укриття в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

Укриття в Українці. Пункт оповіщення. Зображення: Тимур Ткаченко

Сховище будували за принципами безбар’єрності і доступності. Загалом воно розраховане на 600 осіб. У ліцеї навчаються 1122 учні та працюють 112 освітян. Після відкриття укриття школа повернулася до очного навчання, але у дві зміни.

Укриття в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

Укриття в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

Загалом воно має подвійне призначення. Під час повітряних тривог його використовують для захисту населення. В інший час у приміщенні діти займаються спортом. Відповідно облаштована й територія біля сховища. Там встановили майданчик для воркауту, а на даху будівлі облаштували майданчик для гри в баскетбол та волейбол.

Спортмайданчик на даху укриття в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

Тепловий пункт в укритті в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

Укриття в Українці. Зображення: Тимур Ткаченко

В першу чергу укриття будували для захисту дітей, однак після закінчення уроків ним можуть користуватися інші містяни.

Укриття «під ключ»

Для шкіл, які мають підвали, котрі можна переобладнати під укриття, однак не мають фінансування, можуть допомогти сторонні організації та донори.

Наприкінці 2022 року благодійна організація KSE Foundation, заснована Київською школою економіки, запустила проєкт «Захисток», мета якого — облаштувати укриття у 300 школах України.

Наразі благодійникам вдалося відремонтувати 64 укриття, це дало змогу 19 800 дітям повернутися за парки. Сховища облаштували у 45 населених пунктах та 12 регіонах України. Близько третини укриттів знаходяться в сільській місцевості. 

Ремонти фінансує великий бізнес, з яким співпрацює проєкт, та приватні донати, які збирають на сайті організації. На сайті KSE Foundation зазначається, що збір коштів був започаткований за сприяння Міністерства освіти та науки.

Організація регулярно публікує звіти щодо використання коштів та процесу облаштування укриттів.

Укриття в Переселенській гімназії на Київщині до ремонту. Фото: KSE Foundation

Облаштоване укриття в Переселенській гімназії на Київщині. Фото: KSE Foundation

Ремонт сховищ був проведений завдяки партнерам благодійного фонду Київської школи економіки. Серед найбільших благодійників проєкту: Райффайзен Банк Україна, XTX Markets, Фундація Олени Зеленської, Vodafone, Укрпошта, OKKO, Dragon Capital, AEQUO, ПУМБ, Фармак, Arzinger, Kyivstar.

«Прозорість та підзвітність — ключові принципи нашої роботи під час реалізації цього проєкту. Всі витрати по проєкту пройдуть ретельний зовнішній аудит», — зазначається на сайті фундації.

Взяти участь у програмі з обладнання нових укриттів може будь-яка школа, що має приміщення, котре, за висновком ДСНС, можна використати/переобладнати як укриття. У пріоритеті навчальні заклади, які:

• знаходяться на деокупованій території;
• знаходяться у прикордонних областях;
• знаходяться у населених пунктах з частими повітряними тривогами;
• знаходяться поруч об’єктів критичної інфраструктури;
• опорні навчальні заклади.

Після розгляду заявки формується техзавдання та здійснюються ремонтні роботи.

Ремонт передбачає влаштування стяжки або плитки на  підлогу, зачищення та фарбування поверхонь, встановлення вентиляції, нової електропроводки та освітлення, облаштування санвузлів, зазначає керівниця напрямку відновлення KSE Foundation Марина Борисенко.

«Також купуємо для укриття місця для сидіння (лавки, крісла-груші). Завдяки благодійникам, додатково розглядаємо придбання проєкторів, настільних ігор, куточків для ігор», — розповідає вона.

Укриття в школі Кривого Рогу до ремонту. Фото: KSE Foundation

Облаштоване укриття в школі Кривого Рогу. Фото: KSE Foundation

В Миколаєві проєкт ще не облаштовував укриття. Пояснюється це тим, що заявки від навчальних закладів регіону розглядаються, якщо заклад зможе відновити офлайн-навчання після ремонту.

Наразі ж жодна школа міста не працює в очному форматі. Однак, нещодавно Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич повідомив, що з 1 вересня цього року школи з облаштованими укриттями зможуть відновити офлайн-навчання.  Таким чином миколаївські заклади освіти зможуть доєднатися до проєкту.

Подати заявку можна через форму за посиланням. До неї необхідно додати фотографії школи, приміщення, що буде використане як укриття, його план, а також висновок ДСНС про те, що в цьому приміщенні можна облаштувати сховище.

Юлія Бойченко, Юлія Ткач, «НикВести»

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.