• четвер

    21 листопада, 2024

  • 3.3°
    Легкий дощ

    Миколаїв

  • 21 листопада , 2024 листопада

  • Миколаїв • 3.3° Легкий дощ

«Снаряд досі лежить під хатою»: як зруйноване село Максимівка змінилося за рік після окупації

З моменту деокупації села Максимівка на Миколаївщині минув рік, та місцеві жителі не поспішають повертатися додому. З 10 листопада 2022 року тут майже нічого не змінилося, село заміноване на 60%, а розбиті будинки постійно нагадують про тяжкі 8 місяців окупації.

«НикВести» побували у Максимівці та поспілкувалися з жителями, які попри розруху намагаються повернутися до нормального життя.

Сьогодні у селі проживає 10 родин. Як розповідає староста Киселівського старостату Іван Волько, заїжджали й інші, та зрозумівши, що не зможуть відбудувати домівки, їхали назад.

— Хто має можливість, і у кого часткова руйнація повертаються та ремонтують свої будинки, — сказав він.

Ті, хто залишився у Максимівці більш-менш відновили свої будинки та готуються до тяжкої зими. Ще до війни тут було пічне опалення, тож жителям Максимівки не звикати топити дровами. Староста обіцяє, що як і минулого року, людей забезпечать паливом.

— Є пропозиції, що будуть нам поставляти дрова, і їх будемо поставляти цим домогосподарствам, — каже Іван Волько.

Вода у селі є, однак водопостачання не централізоване. У Максимівці працює скважина, звідки люди змушені самостійно набирати собі воду.

З позитивного, у селі за рік провели електропостачання. Щоправда лише на центральній вулиці.

— Заїжджали добровольчі бригади з Івано-Франківська та Закарпаття. Центральний електролеп проведений, електрика постачається в село, але є деякі проблеми по провулку Степовому. Там проживає усього одна людина і туди треба метрів 400-500 дроту. Перед тим як проводити електропостачання там потрібно було провести розмінування. От розмінування провели, і снігурівська філія обіцяла їй провести електрику. Організація «10 квітня» їй привезла матеріали для відновлення будинку, щоб почати роботу треба електропостачання, — розповідає староста.

Так, за словами жителів Максимівки, час від часу до них заходять благодійні фонди. Вони допомагають власникам зруйнованих будинків відновлювати житло. 

— До нас приходили іноземні волонтери, вікна нам ставили. У нас вікон взагалі не було у хаті. Потім організація «10 квітня» нам пообіцяла допомогу, дали нам двері, — розповідає одна з небагатьох жительок Максимівки Наталя.

Вона з чоловіком повернулася у село одразу після його звільнення від російських загарбників. Тоді ж і почали поступово відновлювати житло своїми силами. У Наталі майже повністю був зруйнований дах, вибиті усі вікна, а у самісінькому центрі будинку виритий ворожий бліндаж.

— Коли війна почалася, то 2 місяці ми пробули у погребі, потім ми виїхали у Херсон. Як наші зайшли у Максимівку, ми одразу повернулися. Було все розвалено, ми з моїм чоловіком все потрохи відновлюємо. Дах у нас був взагалі розвалений, тільки кусочок криші був, — каже жінка.

Розмінування у Максимівці досі не завершили. За словами старости Івана Волько, сьогодні селище розміноване усього на 40%. Багато боєприпасів досі не виявлено, особливо що стосується сільськогосподарських угідь. Зокрема, дорогою до села можна побачити спеціальні знаки, які попереджають про мінну небезпеку.

— У нас ще снаряд лежить під хатою. Приїжджали сапери, подивилися, сказали що він глибоко, заштукатурте його і живіть. Казали не будемо його чіпати і нічого не буде, він дуже глибоко зайшов, — розповідає місцева жителька Олена.

Жінка показує місце на стіні дому, де нещодавно була суцільна діра. Нещодавно чоловік з сином Олени відремонтували стіну будинку, родині допомогли відновити покрівлю та встановити вікна.

— Дірка була у хаті, попали хлопці, але вже заробили, допомагають нам. «10 квітня» допомагає, «Карітас» допомагає, наша громада. Кришу ми перекрили власними силами, нам допомогли матеріалами, а від організації «10 квітня» ми ще чекаємо ремонт фронтону. Поставити стіну нам допомогли цементом, будматеріалами, а чоловік з сином саму стінку робили, — згадує Олена.

Більшість жителів Максимівки не можуть скористатися програмою «єВідновлення», адже не мають документів на житло. Усього у селищі на програму з відновлення подалося троє людей.

— Люди звертаються, але лише ті, у яких є документи на будинок. Але у селі Максимівка більшість людей документів на будівлю не мають. Частіше документи навіть не оформлені, бо для того, щоб зараз оформити документи треба 10-15 тисяч гривень, але люди не можуть заплатити такі суми. Але тут чоловіка 3 подали документи на «єВідновлення», наскільки мені відомо, вони потрапили в електронну чергу і до них будуть виїжджати і нараховувати руйнацію, — каже староста Іван Волько.

Зокрема, з відновленням покрівлі будинків жителям Максимівки допомагають словацькі волонтери. Так, у селищі з їхньою допомогою сьогодні відновили дахи двох будинків.

— Це в основному стосується пенсіонерів і тих хто не може сам відремонтувати. Матеріал їм надали, а словацькі волонтери допомагають відновлювати, — розповідає Іван Волько.

Так як магазинів у селі немає, жителям доводиться їздити за продуктами у сусідню Киселівку. Разом з тим, за словами старости, раз на місяць у село привозять гуманітарну допомогу.

— Привозимо також гігієнічні набори, людей забезпечуємо. Щодо продовольства великої критичної проблеми я не бачу, — зазначає він.

Фоторепортаж: Сергій Овчаришин, «НикВести»

Юлія Бойченко, Олена Козубовська

Реклама

Читайте також: