У Миколаївській облраді будуть навчати депутатів, як бути доброчесними

Засідання сесії Миколаївської обласної ради. Фото: архів МикВісті

Депутати Миколаївської облради пройдуть навчання, щоб уникнути корупційних ризиків у роботі. Це частина нової антикорупційної програми на 2026–2028 роки, де визначили 19 потенційних проблемних сфер.

Про це йшла мова 3 квітня, на засіданні комісії з питань регіонального розвитку, планування, бюджету, фінансів та інвестицій пишуть «МикВісті».

Проєкт програми представила керуюча справами виконавчого апарату облради Тетяна Лабарткава. За її словами, розробка нового документа пов’язана із завершенням терміну дії попередньої програми, що була затверджена у вересні 2023 року. Згідно із законодавством, новий план дій має бути ухвалений протягом чотирьох місяців після закінчення строку попереднього.

Реклама

Тетяна Лабарткава повідомила, що підготовча робота тривала з жовтня 2025 року. До робочої групи, яка оцінювала корупційні ризики, увійшли представники депутатських фракцій, груп та громадськості.

— Була проведена обширна робота, оновлений склад робочої групи. Проведено оцінювання корупційних ризиків та сформовано реєстр, який включає 19 пунктів. Вони охоплюють майже всі сфери діяльності Миколаївської обласної ради, — зазначила Тетяна Лабарткава.

Документ пройшов етап громадського обговорення — проєкт був оприлюднений на сайті облради ще 4 березня, тепер питання винесуть на розгляд 35-ї позачергової сесії Миколаївської обласної ради.

Одразу після ухвалення рішення сесією, текст програми протягом трьох робочих днів надішлють на погодження до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

У проєкті програми оприлюднили реєстр із 19 корупційних ризиків, які можуть виникати в роботі обласної ради. Вони охоплюють майже всі ключові напрями — від діяльності депутатів, кадрових рішень і фінансового контролю до закупівель, управління майном громад, документообігу та доступу до публічної інформації.

Ризик №1: Недоброчесність депутатів обласної ради під час виконання повноважень, що проявляється у можливості використання мандату в особистих або корисливих цілях, ухваленні рішень всупереч інтересам громади, а також голосуванні в умовах реального чи прихованого конфлікту інтересів; цей ризик оцінено у 6 балів, а для його мінімізації передбачено навчання депутатів та забезпечення повної відкритості роботи через оприлюднення проєктів рішень і відеозаписів засідань.

Ризик №2: Можливий вплив третіх осіб на формування проєкту порядку денного пленарних засідань через надання необґрунтованої переваги певним питанням, зокрема шляхом використання процедури «невідкладності» без належних підстав, що оцінюється у 4 бали та потребує постійного контролю за дотриманням Регламенту й щоквартального аналізу стану опрацювання документів.

Ризик №3: Формальний підхід до реалізації антикорупційних заходів, що може призвести до неефективності системи запобігання корупції та приховування правопорушень; ризик має середній рівень (4 бали) і передбачає забезпечення повної незалежності уповноваженої особи та регулярний аудит діяльності.

Ризик №4: Незабезпечення функціонування внутрішніх каналів повідомлення та захисту викривачів, зокрема через непідключення до Єдиного порталу викривачів, що оцінено у максимальні 9 балів і потребує негайного підключення до системи НАЗК та проведення роз’яснювальної роботи серед колективу.

Ризик №5: Умисне неподання, несвоєчасне подання декларацій або внесення недостовірних відомостей про майновий стан депутатами та посадовцями з метою приховування доходів, що є критичним ризиком у 9 балів і передбачає системну перевірку е-декларацій у державному реєстрі та надання консультаційної допомоги.

Ризик №6: Ймовірність отримання неправомірної вигоди посадовою особою за приховування фактів порушення фінансового контролю іншими суб’єктами декларування, що має низький рівень (1 бал) і регулюється чітким обліком усіх декларацій та пам’ятками про персональну відповідальність.

Ризик №7: Задоволення приватного інтересу під час добору кадрів до виконавчого апарату, особливо в умовах спрощених процедур воєнного стану, що оцінюється у 2 бали та вимагає моніторингу призначень і профілактичних співбесід з кандидатами на предмет конфлікту інтересів.

Ризик №8: Недоброчесність при призначенні керівників закладів охорони здоров’я спільної власності громад, де члени комісій можуть створювати переваги окремим кандидатам, що має рівень у 3 бали та передбачає впровадження внутрішнього контролю за процедурами відбору.

Ризик №9: Нецільове або непрозоре використання фінансових ресурсів, виділених на утримання обласної ради, що оцінено у 2 бали та потребує суворого бухгалтерського контролю, затвердження кошторисів згідно із законом та регулярного моніторингу видатків.

Ризик №10: Можливий вплив зацікавлених осіб на представників ради в судах з метою ухвалення неправомірних рішень на користь третіх сторін, що має рівень у 2 бали та мінімізується через контроль процесуальних дій і моніторинг прийнятих судових рішень.

Ризик №11: Отримання неправомірної вигоди за підготовку заангажованої юридичної експертизи проєктів рішень або договорів, що оцінюється у 3 бали та передбачає обов’язкове доведення результатів правової перевірки до відома профільної комісії.

Ризик №12: Надання неправомірних переваг при передачі в оренду об’єктів комунальної власності або встановлення пільгових умов для пов’язаних осіб, що вимагає забезпечення повної прозорості конкурсних процедур та оприлюднення інформації про вільні площі.

Ризик №13: Зловживання повноваженнями під час обліку та закріплення нерухомого майна громад, що оцінено у 2 бали та планується до усунення шляхом створення публічного електронного реєстру нерухомості у ІІ півріччі 2027 року.

Ризик №14: Ризик приховування або спотворення вхідної кореспонденції та безпідставних відмов у наданні публічної інформації, що має низький рівень (1 бал) та запобігається через щоквартальний моніторинг системи електронного документообігу.

Ризик №15: Навмисне завищення очікуваної вартості закупівель або обсягів товарів і послуг для отримання відкатів, що оцінюється у 2 бали та потребує попереднього моніторингу ринкових цін перед оголошенням тендерів.

Ризик №16: Встановлення дискримінаційних умов у тендерній документації для перемоги заздалегідь визначеного учасника, що має рівень у 2 бали та передбачає обов’язкове погодження документації юридичним відділом на предмет корупціогенних факторів.

Ризик №17: Підписання актів виконаних робіт і оплата послуг, які фактично не були надані або надані не в повному обсязі, що оцінено у 2 бали та вимагає проведення внутрішнього аудиту та персональної відповідальності за технагляд.

Ризик №18: Призначення осіб на посади з порушенням порядку проведення спеціальної перевірки або взагалі без неї, що має рівень у 2 бали та потребує щорічного аудиту кадрових наказів та чіткого дотримання регламенту спецперевірок.

Ризик №19: Свідоме неоприлюднення або несвоєчасна публікація рішень ради та відеозаписів засідань для приховування конфлікту інтересів, що оцінюється у 4 бали та передбачає впровадження внутрішнього графіка публікацій з персональною відповідальністю за кожен розділ сайту.

План доброчесності Миколаєва

У червні 2024 року у Миколаєві створили робочу групу для розробки «Плану доброчесності» міської ради. Документ оцінює шість напрямків: закупівлі, земельні активи, інфраструктура, міське самоврядування, етика та антикорупція, і має зменшити ризики фаворитизму та корупції серед депутатів і посадовців, зокрема в управлінні комунальним майном.

У 2025 році під час обговорення проєкту на комісії з питань законності керівник антикорупційного департаменту заявив, що громадські обговорення вже нібито відбулися, проте до групи входили лише 10 посадовців мерії, без представників громадськості чи ЗМІ. Це викликало критику.

За рекомендаціями EUACI та ПРООН, до розробки таких документів варто залучати незалежних експертів, медіа та громадські організації. Депутати не погодилися приймати План без реального обговорення, і громадсько-експертна рада провела альтернативне обговорення.

Медіа «МикВісті» запропонувало свої правки, зокрема:

• прозорість дистанційних засідань через увімкнені камери;
• постійний фізичний доступ журналістів до міськради.

Посолка ЄС Катаріна Матернова назвала Миколаїв «доброчесним» містом, підкресливши сприятливі умови для партнерів.

Станом на грудень 2025 року департамент антикорупційної політики не надав відповіді на пропозиції депутатів та експертів. Мер Олександр Сєнкевич закликав підтримати План, наголошуючи на його важливості для міжнародних партнерів, і висловив обурення затягуванням розгляду документа профільними комісіями.