Наслідки підриву Каховської ГЕС: екоактивісти та науковці дослідили воду в річці Інгулець на Миколаївщині

Екоактивісти та науковці провели черговий забір води, донних відкладень та свердловин на Миколаївщині для дослідження наслідків підриву Каховської ГЕС. Проби дозволяють провести аналіз токсичного забруднення, яке потрапило до Чорного моря.

В четвер, 2 листопада, фахівці взяли третій забір води у свердловині та водоймах Снігурівської громади, яка постраждала від затоплення найбільше, повідомляє кореспондент «НикВести». 

Як відомо, на світанку 6 червня стало відомо про підрив дамби Каховської ГЕС. За лічені години в зоні підтоплення опинилися села й міста Херсонщини та Миколаївщини. Зокрема, вода пройшла через 13 населених пунктів Снігурівської громади.

Вже 9 червня стало відомо, що вода піднялась на 6 метрів. Для того, аби вона відійшла, знадобилося кілька тижнів. 

Одразу після катастрофи 13 червня екоактивісти за підтримки Українського наукового центру екології провели дослідження, щоб проаналізувати стан водойм внаслідок підриву. Наступна екологічна місія відбулася в липні. 

Цього разу проби були взяті в місті Снігурівка та в селі Афанасіївка, які були повністю відрізані водою.

За словами екоактивістки, лідерки екоруху Let's do it Ukraine Юлії Мархель, ці дослідження дадуть зрозуміти, як ця катастрофа може вплинути на розвиток навколишнього стану природи Миколаївської області.

— Ми будемо брати забір води з цієї точки вже втретє. Це наша 11 точка з 12, які ми досліджуємо, і все ці дослідження ми будемо робити на основі ДСТУ, які стосуються забору води і донних відкладень, а також скважин та колодязів. Це нам потрібно для того, щоб дізнатись, які токсичні речовини потрапили у навколишнє середовище, а разом з тим в грунти, і як це буде впливати на рослинний, тваринний та водний світи. Далі ми будемо передавати в інші лабораторії та науковцям для розуміння, чи зможемо ми користуватись цією землею, їжею, яка виросла на ції землі, як довго ми не зможемо купатися, як довго в нас не буде чистої води і як впливає це на організм людини, — розповіла спеціалістка.

Вона також додала, що за 5 місяців з моменту підриву ніхто не проводив ліквідації наслідків терору, а лише фіксував події. 

— На жаль, в Україні не вистачає обладнання, яке б дозволяло проведення досліджень екокатастрофи, яка сталася. Це перший претендент такої величини катастрофи після вибуху на Чорнобильській АЕС. Насправді цю катастрофу ми з вами будемо ліквідовувати десятки років. Ніхто не знає, що ліквідації наслідків не відбулось. Ми допомагали людям, але з екокатастрофою ми працюємо виключно на фіксацію того, що сталось, — сказала Юлія Мархель.

Відібрані проби у той же день були доставлені до наукового центру екології моря для подальшого опрацювання. 

Фахівці кажуть, результати досліджень будуть також використані в рамках кримінальних проваджень, що проводяться Спеціалізованою екологічною прокуратурою України та Головним слідчим управлінням Служби безпеки України.

Нагадаємо, що через затоплення в Снігурівській громаді було зруйновано або знесено потужністю води більше 7 мостів.

Крім того, затоплено було 375 будинків.