«Миколаєву загрожує бюджетний шатдаун наприкінці року», — секретар міськради Фалько

Дмитро Фалько попередив, що без додаткового фінансування Миколаїв може зіткнутися з «бюджетним шатдауном» наприкінці року. Фото: архів МикВісті

Миколаїв може залишитися без грошей на частину першочергових видатків уже в листопаді-грудні, якщо місто не отримає додаткового фінансування з державного бюджету.

Про це в інтерв’ю телеканалу «МАРТ» розповів секретар Миколаївської міської ради Дмитро Фалько порівнявши ситуацію з бюджетом із «шатдауном» у США.

Реклама

За його словами, нинішня проблема з фінансуванням міста пов’язана насамперед зі скороченням доходів місцевого бюджету. Одним із головних джерел надходжень був податок на доходи фізичних осіб — ПДФО. До 2023 року значну частину цього податку до міського бюджету сплачували військовослужбовці та працівники силових структур. Після законодавчих змін ці надходження почали зараховувати до державного бюджету.

Крім того, частина великих підприємств Миколаєва, які раніше забезпечували значні податкові надходження, через війну не працює або працює не на повну потужність.

У зверненні до Кабінету Міністрів та Верховної Ради, яке Миколаївська міська рада підтримала 6 серпня, зазначалося, що через вилучення ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців та працівників правоохоронних органів місто недоотримало у 2025 році 2,7 мільярда гривень, а у 2026 році очікувана сума недоотриманих коштів становить близько 3 мільярдів гривень. Міська рада оцінила дефіцит бюджету у 1,178 мільярда гривень і попросила державу надати місту додаткову дотацію.

Зокрема, за розрахунками міської влади, Миколаєву не вистачає 169,9 мільйона гривень на зарплати працівникам бюджетної сфери, 133,5 мільйона — на комунальні послуги та енергоносії, 65,8 мільйона — на харчування дітей у дитсадках та школах.

Найбільша сума — 784,5 мільйона гривень — необхідна для вирішення проблем із питною водою та забезпечення безперебійної роботи системи теплопостачання.

— У нас фактично профінансовані тільки, ну, так скажемо, першочергові потреби на 10 місяців, тобто фактично по жовтень місяць, — сказав Дмитро Фалько.

Він зазначив, що навіть за такого «стислого» бюджету протягом року виникають додаткові витрати. Серед них — забезпечення харчування дітей та підготовка міста до опалювального сезону.

Якщо додаткового фінансування не буде, за словами Дмитра Фалька, найбільш проблемними можуть стати саме листопад і грудень.

— Якщо нічого не зміниться, то в листопаді-грудні у нас може бути ситуація, схожа на шатдаун в Америці. Я ніколи з таким не стикався і не знаю, хто стикався в місцевому самоврядуванні України з подібними речами, але фактично два місяці у нас не буде профінансовано нічого, — заявив секретар міськради.

Водночас проблеми з фінансуванням, за його словами, місто відчуває вже зараз. Зокрема, Дмитро Фалько навів як приклад прибирання вулиць, частоту якого довелося скоротити.

— Ми бачимо, що там, наприклад, що з кожним місяцем зменшується кількість прибирання вулиць, тобто сьогодні відбувається це раз на тиждень, замість того, щоб там це відбувалося два рази на тиждень, — розповів він.

При цьому міська влада наголошує, що запит на додаткові кошти не стосується нових інфраструктурних проєктів чи розвитку міста.

— Це не якісь там забаганки, це не стосується бюджету розвитку, як такого. Це стосується виключно тих витрат, як то кажуть, нагальних і першочергових. Зокрема, там, забезпечення опалювального сезону, зокрема, забезпечення водопостачання та функціонування органів місцевого самоврядування, — пояснив Дмитро Фалько.

Чому при цьому місто не витрачає частину запланованих коштів

Про проблему з дефіцитом бюджету міська влада говорить ще з початку року.

Ще у січні мер Миколаєва Олександр Сєнкевич заявляв про необхідність отримання з державного бюджету близько 1,1 мільярда гривень. У травні міська рада повторно звернулася до Кабміну з проханням про додаткову дотацію.

6 серпня депутати знову підтримали звернення — цього разу вже на 1,18 мільярда гривень.

Олександр Сєнкевич тоді пояснив, що повторне звернення пов’язане, зокрема, з відсутністю відповіді від Міністерства фінансів та Кабінету Міністрів.

— Це рішення у нас з'явилося як результат відсутності зворотного зв'язку з Міністерством фінансів і Кабінету Міністрів. А також у зв'язку зі зміною складу Кабміну, призначення нового і прем'єр-міністра. Ми знову звертаємося щодо ситуації, яка жодним чином не змінилися з грудня 2025 року, коли ми планували з вами бюджет. Ми знов звертаємося до них і, як то кажуть, маємо представників Миколаївщини більше у цьому складі Уряду. Дуже сподіваємося, що вони нам допоможуть отримати цю субвенцію, як не всю, хоча б частково. Але бажано, щоб всі питання, які стосуються субвенції, були профінансовані, — сказав мер.

Водночас 6 серпня Миколаївська міська рада знайшла майже 45 мільйонів гривень на співфінансування встановлення блочно-модульних котелень. Ці кошти з’явилися завдяки перевиконанню дохідної частини бюджету за січень-липень. За даними департаменту фінансів, виконання дохідної частини за сім місяців становило 110,6%.

Однак ці 44,95 мільйона гривень не вирішують загальної проблеми дефіциту.

Гроші спрямують як 10% співфінансування державної програми встановлення блочно-модульних котелень у Миколаєві. Загальна вартість проєкту — близько 450 мільйонів гривень, з яких близько 400 мільйонів має надати держава. Котельні мають стати резервним джерелом тепла на випадок перебоїв із централізованим теплопостачанням.

Чому при цьому місто не витрачає частину запланованих коштів

На тлі дефіциту міського бюджету окремі підрозділи міськради водночас демонструють низьке виконання бюджету. Зокрема, станом на 1 серпня Управління капітального будівництва використало 22 мільйони гривень із 234,6 мільйона гривень, передбачених на рік. Це лише 9,5% бюджету управління — найнижчий показник серед структурних підрозділів міськради.

4 серпня Олександр Сєнкевич попросив заступника міського голови Сергія Коренєва, який координує роботу УКБ, прозвітувати про реалізацію інфраструктурних проєктів.

Сам мер пояснив низьке виконання бюджету тим, що місто відкладає оплату виконаних капітальних робіт через нестачу коштів. За його словами, роботи на окремих об’єктах виконані приблизно на 40%, однак місто поки не проводить відповідні платежі.