Герої тилу. Культура під обстрілами: музиканти та актори у воєнному Миколаєві

У перші дні вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року миколаївці стали свідками трансформації ряду культурних закладів у хаби волонтерської допомоги цивільним та військовим. Волонтери у Будинку офіцерів флоту (ДОФ) готували коктейлі Молотова та облаштовували блокпости, щоб зупинити навалу росіян, а у драмтеатрі масово почали шити балаклави і дощовики для українських захисників.

Лише за кілька місяців війни, аби підтримати настрій людей, культуру, яка весь цей час була на паузі, було вирішено відновити.

У п‘ятому випуску серії репортажів «Герої тилу» ми розкажемо історії представників культури: музикантів та акторів, які стали волонтерами та підтримкою для миколаївців під час великої війни.

ДОФ. Як музиканти будували блокпости в Миколаєві

Будинок офіцерів флоту (ДОФ), березень 2022 року, фото Сергія Кононенка

Одним з тих, з ким сьогодні асоціюється культурне життя у Миколаєві — координатор волонтерського штабу «ДОФ», музикант Володимир Алексєєв. До війни саме за його участі у місті проводились музичні фестивалі та концерти на літньому майданчику у ДОФі. Але з початком вторгнення культурний обʼєкт, за згоди керівництва обласної військової адміністрації, став волонтерським хабом, розказує Володимир Алексєєв.

— Моя волонтерська діяльність почалась вже наступного дня після вторгнення, 25 лютого. В той момент в ДОФі була одна лампочка, все було завалено сміттям, декораціями. На території стояли МАФи. Рішення прийняв Віталій Кім, що це місце можна дати людям. Почали збиратись перші сотні містян. Ми почали робити коктейлі Молотова, а наступного дня ми отримали іншу задачу — будувати перший блокпост з боку Баштанки. В ніч на 26 був один з перших прильотів біля автоцентрів, де була величезна вирва, саме там нам дали задачу будувати блокпост. Хтось зносив пісок, старі шини, хтось прийшов з лопатами, — каже Володимир Алексєєв.

Координатор волонтерського центру "ДОФ" Володимир Алексєєв, скриншот з відео

Блокпост був збудований за три години, і стратегічно це було вірним рішенням, бо звідти росіяни спробують піти у наступ, згадує Володимир Алєксєєв. 

Поступово підтримки для війська надходило все більше, а тому волонтери ДОФу почали переходити з допомоги ЗСУ на цивільне населення, створивши гуманітарний штаб. Після деокупації Миколаївської області та Правобережжя Херсонщини саме вони одними з перших почали возити гуманітарку до найпостраждаліших від війни міст та сіл, зокрема, Посад-Покровське та Луч.

Рок-концерти на підтримку військових

Музикант Дмитро Скороходов спілкується з кореспонденткою НикВести, скриншот з відео

В той час до команди долучився фотохудожник Дмитро Скороходов, який знімав хроніку миколаївської війни з 24 лютого.

— Телефонує Володимир, каже «Ми їдемо до Херсону, ти з нами?». Звісно! Туди потрапити були неможливо, лише з волонтерами. Мені важливо було поїхати до Херсона, щоб і закарбувати це у власній памʼяті, і вести хроніку війни. Це історія, це емоції. Ці фотографії не повторити. Ми супроводжували перший бензовоз до звільненого Херсона. Нас вели по мінних полях. Тоді на центральній площі зібрались тисячі людей, вони святкували з прапорами. В місті не було ні води, ні електрики, працював потужний генератор, і там поруч були сотні подовжувачів, павербанк в павербанк, черги з людей, які хотіли зарядити телефони, — розповідає Дмитро Скороходов.

Але Дмитра Скороходова в Миколаєві також знають як музиканта. Понад 10 років він виступав в миколаївському барі «Рок-Хата». А в квітні минулого року, коли заклад відновив свою роботу, почали грати концерти для містян.

— І сюди пішли люди. Ми зробили один концерт, другий. Всі кошти йшли на ЗСУ. Потім був військовий оркестр, артилеристи, 12 людей з дудками на сцені, це було потужно. Далі миколаївська філармонія, вокалісти, струнники. Рок, класика — фірмова музика, — додає він.

За весь час йому вдалось організувати близько 90 концертів, як для миколаївців, так і на виїздах для військових на деокупованих територіях з волонтерами ДОФу і Володимиром Алексєєвим.

Музика лунала в підвалах Миколаєва навіть під обстрілами

Один з концертів на території "ДОФу", липень 2023 року, архівне фото "НикВести"

Володимир Алєксєєв розповідає, що певний час займатись музикою не міг морально. Проте вирішив відновити діяльність на День міста 10 вересня 2022 року.

— Лунають прильоти, а ми десь в підвалі проводили концерти. Ми тоді зрозуміли, що війна війною, але люди потребують морального перезавантаження, і це не менш важливо, ніж гуманітарка і допомога військовим. І ми почали з того моменти проводити заходи кілька разів на місяць, — каже Володимир Алексєєв.

Зараз культурний центр ДОФу працює у восьми різних напрямах культури. Велика увага приділяється проєктам для дітей, переселенців та малозабезпечених категорій населення. В інтервʼю волонтер каже, що мріє масштабувати ці плани після перемоги: «Я дуже вірю в Миколаїв, він може бути одним з культурних центрів України».

Обстріли театру та вистави в укритті: «Відчували наскільки ми потрібні у час розгубленості»

Директор Миколаївського академічного художнього драматичного театру Антон Свистун показує наслідки обстрілів, скриншот з відео

Тими, хто хотів підтримати миколаївців, показавши картину безперервного культурного життя під час активної фази війни, були і актори Миколаївського академічного художнього драматичного театру.

Ще на початку збройної агресії деякі з працівників та митців театру вступили до лав ЗСУ. А в самому театрі тривала волонтерська робота: люди почали шити бафи, балаклави, дощовики.

З часом кількість населення в Миколаєві збільшувалось і керівництво театру вирішило, що закладу час повертатись до його прямої функції, згадує директор театру Артем Свистун: «Ми почали виїжджати у форматі агід-бригад, концертів, вистав для дітей».

Акторка театру Марина Васильєва, яка їздила до військових з 2019 року, каже, що працювала на виїздах, щоб іншим «було трохи легше». Саме тому вона з радістю підтримала відновлення діяльності драмтеатру.

— Я була щаслива від розуміння, що я можу вийти на роботу, нехай навіть працюючи не у стінах театру, нехай на якихось локаціях, адже ми концерти давали і для ЗСУ, і у волонтерських центрах. Дуже відчувалось наскільки ми потрібні у час розгубленості, такого надзвичайного негативу, коли усім страшно, — згадує Марина Васильєва.

Марина Васильєва, акторка театру, скриншот з відео

Влітку 2022 року театр вирішив дати можливість подивитись на роботу акторів на сцені і створив сцену в укритті закладу.

Перша робота стала моновистава за романом «Доця» письменниці Тамари Горіха Зерня про жінку, яка попри всі незгоди залишилась у Донецьку у 2014 році. Акторка, яка зіграла головну роль, згадує: миколаївського глядача було багато, люди збирались навіть на сходинках і у коридорі.

— Репетирували ми цю виставу саме тоді, коли був прильот С-300. Вночі я отримала повідомлення, що щось сталось. Я думала, як так, у мене в гримерці реквізит, речі. І раптом прильот. Але коли я побачила перші фото, я зрозуміла, що усе вціліло, при тому, що мій стіл знаходиться між двома вікнами, які вилетіли. Весь реквізит, костюм і навіть скляні банки залишились цілими. Це якесь диво. З цією виставою їздили по Україні, — розповідає Марина Васильєва.

Скульптура на території театру постраждали після чергового російського обстрілу восени 2022 року, архівне фото НикВести

Російські обстріли не оминули театр. У вересні 2022 року вночі по театру влучила ракета, від вибуху якої було пошкоджено територію літнього майданчика і саму будівлю. Артем Свистун каже, що в ту ніч народився його власний янгол-охоронець.

— Я планував ночувати в кабінеті тоді, для мене цей день це став народженням янгола-охоронця. Вранці 23-го ми прийшли прибирати наслідки і проводити захід. Кажуть «Як? У нас прильот!». Але 23 вересня в укритті ми робимо для волонтерів захід, — розповів Артем Свистун.

На одному з дерев літнього майданчику театру досі стирчить уламок російської ракети. Директор закладу каже: «Він залишиться на згадку». Поряд на тротуарах лежать пошкоджені чавунні скульптури. Зараз театр відновлюють: міняють дах, утеплюють фасад.

Розвиток культури та мистецтва під час війни — це те, що допомагає усвідомити сьогоднішні події в Україні. Адже саме культура формує свідоме суспільство. Саме тому, аби кожен міг вірити у майбутнє України, сьогодні має боротися за її культурну ідентичність навіть, коли по ворог випускає по місту за раз більше 40 ракет.

Читайте також:

• Герої тилу: як працівники «Миколаївводоканалу» ціною власного життя намагалися відновити водопостачання
• Герої тилу: медики «швидкої» розповіли, як працювали у Миколаєві під обстрілами
• Герої тилу: рятувальники розповіли про найтяжчі моменти роботи під час війни
• Герої тилу: історії медиків лікарні швидкої допомоги Миколаєва про роботу на початку повномасштабної війни

Над репортажем працювали: Ксенія Стужук, Антон Шатура, Сергій Єфімов

Текст: Аліса Мелікадамян